Оцінка функціонального стану сфінктерного апарату прямої кишки у пацієнтів із поєднаною аноректальною патологією до та після комбінованих операцій з використанням сучасних високочастотного електрохірургічного та радіохвильового хірургічного апаратів

Abstract

Мета. Оцінити функціональний стан сфінктерного апарату прямої кишки за допомогою новоствореного сфінктерометра у пацієнтів із різноманітними варіантами поєднаної аноректальної патології до та після комбінованих опе рацій з використанням сучасних високочастотного електрохірургічного та радіохвильового хірургічного апаратів. Проаналізовані результати анальної манометрії з використанням новоствореного сучасного прецензійного тензометричного сфінктерометра у 56 пацієнтів із різноманітними варіантами поєднаних захворювань анального каналу і прямої кишки до операції та на 7–му, 14–ту і 30–ту добу після операції. Основні показники сфінктерометрії (тонус та максимальне скорочення сфінктера, кашльова проба і проба з натужуванням) при найбільш поширених варіантах поєднаної аноректальної патології були підвищені перед операцією, знижувались на 7–му добу після операції, поступово відновлювались на 14–ту добу, а повне відновлення всіх функцій сфінктера без будь–яких проявів анальної інконтиненції спостерігали на 30–ту добу. У разі застосування радіохвильового хірургічного апарата «Surgitron», а також високочастотного електрохірургічного апарата «KLS Martin» під час комбінованих операцій у пацієнтів із різноманітними варіантами поєднаної аноректальної патології формується тонкий шар коагуляційного некрозу з найменшим пошкоджувальним впливом на тканини та без порушення функції сфінктерного апарату прямої кишки, що запобігає виникненню як транзиторної, так і стійкої анальної інконтиненції.