Репозиторій Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова

Вплив інтегрованого тестового іспиту на рівень стресу у студентів-медиків

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Медражевська, Я. А. uk_UA
dc.contributor.author Фік, Л. О. uk_UA
dc.contributor.author Коцур, Л. Д. uk_UA
dc.contributor.author Малик, С. Л uk_UA
dc.contributor.author Антонець, Т. І. uk_UA
dc.date.accessioned 2025-11-21T14:00:30Z
dc.date.available 2025-11-21T14:00:30Z
dc.date.issued 2025
dc.identifier.citation Вплив інтегрованого тестового іспиту на рівень стресу у студентів-медиків / Я.А. Медражевська, Л.О. Фік, Л.Д. Коцур [та ін.] // Health & Education. – 2025. – № 2. – С. 57–62. uk_UA
dc.identifier.uri https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10610
dc.description.abstract Визначення рівня стресу серед майбутніх медиків є важливим, ураховуючи саму специфіку медичної професійної діяльності з високою відповідальністю, значне емоційне та розумове навантаження, що лягає на їхні плечі вже під час навчання. Метою дослідження є оцінка впливу інтегрованого тестового іспиту (КРОК-1) на рівень стресу серед студентів-медиків. У дослідженні взяли участь 84 студенти віком від 19 до 24 років, які навчалися на 3–4-му курсах Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Визначення рівня стресу проводили за допомогою тесту за В. Ю. Щербатих, що складався з чотирьох блоків, у якому визначалися компоненти стресу: інтелектуальні, поведінкові, емоційні та фізіологічні. Дане опитування проводилося респондентам двічі: уперше на 3-му курсі, а саме перед написанням «КРОК-1», та вдруге на 4-му курсі після успішної здачі тесту. Серед респондентів були 27 % хлопців та 73 % дівчат віком від 19 до 24 років. Проаналізувавши анкети, ми побачили, що рівень стресу зменшився на 4-му курсі, а саме він був відсутній вже у 17,8 %, що вдвічі більше, ніж на 3-му. Порівняно з першим опитуванням прошарок респондентів, які відчували раніше сильний та вира- жений стрес, зменшився майже вдвічі за рахунок переходу в групу з меншими проявами ознак стресу – у групу помірного стресу. Відповідно сильний стрес зменшився до 28,6 % із 45 % та виражений стрес – до 9,6 % із 18 %.Вивчаючи інтелектуальні ознаки стресу, ми відзначили високий рівень у студентів 3-го курсу труднощів із зосередженням – 18 %, підвищене відволікання – 15,3 %, погіршення показників пам’яті – 11,5 %. Аналізуючи поведінкові ознаки стресу в опитуваних, відзначено превалювання хронічної нестачі часу у студентів як 3-го, так і 4-го курсу, 22,1 % та 19,4 % відповідно. Звертає увагу факт, що після проходження «КРОК-1» такі показники, як антисоціальна чи конфліктна поведінка, присутність конфліктних ситуацій, порушення сну чи безсоння, значно знизилися. Отже, інтегрований тестовий іспит значно впливає на рівень стресу серед студентів-медиків. Але у студентів 4-го курсу продовжували зберігатися ознаки стресу, хоча і менш виражені. Це вказує на присутність різноманітних чинників у формуванні стресу, а не лише інтегрованого тестового іспиту «КРОК-1». Для збереження психічного та фізичного здоров’я студентів-медиків потрібно розробляти шляхи підвищення рівня стресорезистентності під час навчання. uk_UA
dc.language.iso uk_UA_ uk_UA
dc.publisher Health & Education
dc.subject стрес uk_UA
dc.subject студенти uk_UA
dc.subject стресорезистентність uk_UA
dc.subject інтегрований тестовий іспит uk_UA
dc.subject КРОК-1. uk_UA
dc.title Вплив інтегрованого тестового іспиту на рівень стресу у студентів-медиків uk_UA
dc.title.alternative The impact of interactive test exam on stress levels in medical students en
dc.type Article en


Файли цього елементу

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу

Пошук


Перегляд

Мій обліковий запис

Статистика