Діагностична та лікувальна тактика при кістозних утвореннях підшлункової залози різної етіології

Abstract

Вступ. За останніми дослідженнями, кісти підшлункової залози (ПЗ) діагностуються близько у 10% дорослого населення, а у групі пацієнтів старше 70 років захворюваність на кісти ПЗ зростає до 30%. За етіологією усі кістозні утворення ПЗ розділяють на непухлинні та пухлинні (неопластичні). Мета дослідження: покращити результати лікування пацієнтів з кістозними утвореннями підшлункової залози різної етіології шляхом оптимізації диференційної діагностики і тактики лікування. Матеріали та методи. Відповідно до мети дослідження проаналізовано результати комплексного обстеження та лікування 79 пацієнтів з кістозними утвореннями ПЗ. Зважаючи на етіологію кістозних утворень, пацієнтів були розподілені на три групи: 1) пацієнти з кістозними утвореннями у результаті хронічного панкреатиту – 58 осіб (73,4%); 2) пацієнти з кіс- тозними утвореннями у результаті гострого панкреатиту – 12 осіб (15,2%); 3) пацієнти з пухлинними кістозними утвореннями – 9 осіб (11,4%). В останній групі, згідно з гістологічною будовою пухлини, пацієнти розподілились наступним чином: муцинозна цистаденома (4 випадки), серозна цистаденома (3 випадки), інтрадуктальна папілярна муцинозна пухлина (2 випадки). Обробка результатів дослідження здійснювалася методами варіаційної статистики, реалізованими стандартним пакетом прикладних програм Statistica фірми “StatSoft” (Сполучені Штати Америки). Результати. Розроблений нами метод неінвазивної диференційної діагностики кістозних утворень підшлункової залози з використанням гематологічних показників периферійної крові володіє високими показниками чутливості (71%) та специфічності (65%). Предикторами успішних дренуючих операцій є кісти розміром не більше 5 см, з однорідним внутрішнім вмістом, без зв’язку з протоковою системою підшлункової залози. Виражений больовий синдром (біль типу Б) найчастіше є несприятливою прогностичною ознакою для проведення консервативного або пункційного лікування. Висновки. На основі проведених досліджень розроблено алгоритм вибору диференційно-діагностичної та лікувальної тактики у пацієнтів з кістозними утвореннями підшлункової залози різної етіології. Розроблено та впроваджено у клінічну практику метод неінвазивної диференційної діагностики кістозних утворень підшлункової залози з використанням гематологічних показників периферійної крові.