Способи пластичного закриття дефектів м’яких тканин ампутаційних кукс при вогнепальних травматичних ампутаціях нижніх кінцівок

Abstract

Проблема лікування дефектів м’яких тканин ампутаційних кукс далеко невирішена, оскільки спершу більшість хірургів зустрічається з гнійно-запальними ускладненнями і ерозивними кровотечами на етапах медичної евакуації та в подальшому неможливістю вчасного пластичного закриття, яке відтерміновується через їх незадовільний стан та великі розміри. Метою дослідження було покращити результати хірургічного лікування хворих з дефектами м’яких тканин ампутаційних кукс при вогнепальних травматичних ампутаціях нижніх кінцівок шляхом розробки і застосування методик оперативних втручань та алгоритму вибору способу пластичного закриття. У дослідження включено результати лікування 190 хворих на Role-3 з дефектами м’яких тканин ампутаційних кукс нижніх кінцівок, отриманих внаслідок вогнепальних травматичних ампутацій. У хворих основної групи застосовували розроблену методику комплексної повторної (вторинної) хірургічної обробки з більш раннім накладанням вторинних швів, методику аутодермопластики з використанням VAC-пов’язки для закриття масивних дефектів, що розташовувались на бічних поверхнях ампутаційних кукс. У випадку неможливості закриття дефекту, що розташовувався в її дистальній частині, власними тканинами за допомогою накладання вторинних швів виконували вільну пластику торакодорзальним шкірно-м’язевим клаптем. Кількість ускладнень була достовірно меншою у хворих основної групи в найближчий післяопераційний період – 15,45 % проти 48,75 % та у віддалений післяопераційний період – 10,91 % проти 37,5 % (р <0,001), у яких застосовували розроблені методики оперативних втручань та алгоритм вибору способу пластичного закриття дефектів. Розроблені методики оперативних втручань та алгоритм вибору способу пластичного закриття дозволяють здійснювати більш раннє пластичне закриття масивних дефектів м’яких тканин ампутаційних кукс та мінімізувати післяопераційні ускладнення.