Роль психологічного тренінги та консультування у розвитку ціннісно-мотиваційного сфери студентів-психологів

Abstract

Стаття присвячена систематизації та практичній інтеграції інструментів формування ціннісно-мотиваційної сфери (ЦМС) студентів-психологів у сучасних закладах вищої освіти (ЗВО) України. Предметом дослідження є психологічний тренінг і консультування як ключові засоби розвитку ЦМС, а також умови їхнього впровадження в освітній процес з урахуванням міжнародного досвіду. Показано, що ефективність цих інструментів забезпечується через підтримку базових психологічних потреб (автономії, компетентності та соціальної пов’язаності), підвищення смислової цінності навчальних завдань, орієнтацію на реалістичні очікування успіху й переорієнтацію студентів на цілі оволодіння знаннями. Сформована ціннісно-мотиваційна сфера виступає передумовою навчальної залученості, внутрішньої мотивації та становлення професійної ідентичності майбутніх фахівців. Теоретичною рамкою дослідження слугують три комплементарні підходи: теорія самовизначення, теорія очікування-цінності та теорія цілей досягнення. Психологічний тренінг описаний як структурована програма визначеної інтенсивності, спрямована на відпрацювання академічних і соціально-емоційних навичок, рефлексію цінностей і зміну регуляції мотивації. Виділено чотири групи тренінгів: програми саморегуляції навчання; формати підтримки базових психологічних потреб і підвищення якості мотивації; модулі усвідомленості, стрес-менеджменту та розвитку резилієнтності; ціннісні вправи й професійно рефлексивні компоненти. Психологічне консультування, на відміну від тренінгу, зорієнтоване на роботу з індивідуальними труднощами студентів і визначається як короткотривалий, структурований процес допомоги, спрямований на поліпшення психічного благополуччя, навчального функціонування та мотиваційних процесів. У статті запропоновано поетапну модель розвитку ЦМС, що включає: короткі психоедукаційні модулі у базових курсах; семестрові тренінгові програми; доступне консультування (у тому числі дистанційне); рефлексивні та супервізійні групи; системний моніторинг результатів за психологічними й академічними показниками. У висновках окреслено напрямки подальших досліджень.