Короткий опис (реферат):
Ускладнення управлінських процесів і поширення проєктного формату діяльності актуалізують переосмислення кадрового потенціалу як стратегічного ресурсу. Нові вимоги, динамічність рішень і потреба в адаптації підкреслюють роль психологічних чинників ефективності. Важливо не лише зберігати, а й розвивати кадровий потенціал на основі сучасних моделей управління та м’яких навичок. Мета дослідження – проаналізувати структуру кадрового потенціалу, вплив проєктного середовища на його розвиток та визначити психологічні інструменти підвищення ефективності. Застосовано міждисциплінарний підхід: контент-аналіз, систематизацію, узагальнення та структурно-логічне моделювання. Аналіз джерел, статистики та досвіду Вінниці підтвердив, що кадровий потенціал охоплює освітній, професійний, мотиваційний, психологічний і соціальний компоненти. Результати програми «Ти як?» та опитування Центру Разумкова дозволили окреслити ключові тенденції та виклики ринку праці. Доведено, що проєктне середовище сприяє розкриттю особистісного потенціалу, формуванню компетентностей і кар’єрній індивідуалізації. Психологічні інструменти – коучинг, наставництво, підтримка – підсилюють адаптивність, стійкість і залученість. Обґрунтовано важливість мотивації, гнучкого навчання та позитивного мікроклімату. Визначено напрям подальших досліджень – розробку адаптивної моделі управління з урахуванням психологічних чинників. Результати мають теоретичну та практичну цінність для стратегічного розвитку персоналу.
