Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Дудник, В. М. | |
dc.contributor.author | Микитюк, Ю. М. | |
dc.date.accessioned | 2025-10-01T09:56:20Z | |
dc.date.available | 2025-10-01T09:56:20Z | |
dc.date.issued | 2025 | |
dc.identifier.citation | Дудник В. М. Ендотеліальна дисфункція у дітей із SARS-COV-2 асоційованою пневмонією та її порівняння з показниками системи згортання крові / В. М. Дудник , Ю. М. Микитюк / Проблеми клінічної педіатрії, 2 (68) 2025. – с.76-81. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10300 | |
dc.description.abstract | Системне запалення та дисфункція ендотелію насамперед спостерігаються у паці¬єнтів із тяжким перебігом COVID-19, що проявляється підвищеним рівнем маркерів пошкодження ен¬дотелію, ендотелітом і коагулопатією. Ендотеліальні клітини відіграють важливу роль у патобіології інфекцій, спричинених SARS-CoV-2. Тим не менш, немає достатніх доказів прямого впливу SARS-CoV-2 на ендотеліальну дисфункцію у хворих, а особливо дітей, на COVID-19. Накопичені дані свідчать про те, що тяжкий перебіг COVID-19 може призвести до синдрому цитокінового шторму. Таким чином, системна прозапальна активація може опосередковано призвести до ендотеліїту, індукувати ендотеліальну дис¬функцію та сприяти протромботичним явищам під час та після інфікування SARS-CoV-2. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.subject | ендотеліальна дисфункція | uk_UA |
dc.subject | SARS-CoV-2 | uk_UA |
dc.subject | пневмонія | uk_UA |
dc.subject | діти | uk_UA |
dc.subject | ендотелін-1 | uk_UA |
dc.subject | фібриноген | uk_UA |
dc.subject | Д-димер | uk_UA |
dc.title | Ендотеліальна дисфункція у дітей із SARS-COV-2 асоційованою пневмонією та її порівняння з показниками системи згортання крові | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |