Використання нейромаркерів (білок s 100) та методу протокової цитометрії для порівняльної оцінки впливу блокаторів nmda рецепторів на нейропроліферативні процеси в сітківці та зоровому нерві в умовах модельної ішемії-реперфузії ока

Abstract

Метою даної роботи було, використовуючи протоковий цитометричний аналіз та виміри активації нейромаркерів, дослідити зміни у процесах проліферації клітин сітківки і зорового нерву в постреперфузійний період гострої ішемії ока та оцінити ефективність блокаторів NMDA-рецепторів при даній патології. Подібне дослідження переслідує ціль не тільки впровадження нових методів для доклінічного вивчення препаратів нейротропного вектору фармакологічної активності, а й дасть змогу оцінити можливість використання вже відомих у неврологічній практиці препаратів за новим призначенням, а саме в якості нейроретинопротекторів. В ході проведеного дослідження встановлено, що модельна 60 хв. ішемія-реперфузія ока в кінці першої доби спостереження характеризується вірогідним підвищенням відсоткового співвідношення клітин у фазі синтезу ДНК (фаза S) до їх загальної кількості у суспензії в середньому у 7,46 разу при паралельному зростанні титру маркера нейрогліальної проліферації білка S 100 в середньому в 32,6 разу (7 доба). Порівняльна оцінка впливу досліджуваних блокаторів NMDA-рецепторів на нейропроліферативні процеси в сітківці та зоровому нерві в умовах модельної ішемії реперфузії ока із використанням в якості нейромаркеру зміни титри білка S 100 в комплексі з методом протокової цитометрії показала, що найбільш суттєвий вплив на окреслені процеси має адемол. Цей препарат вірогідно переважає мемантин та розчин магнію сульфату за даними ензиматичного дослідження, співставляючись з останнім препаратом за цитологічном показником проліферативної активності (інтенсифікація фази S клітинного циклу). Для дослідження величини та масштабу ішемічного ураження сітківки та зорового нерву доцільним та обґрунтованим є використання запропонованих методів та маркерів, а досліджувані блокатори NMDA-рецепторів є перспективними для клінічної оцінки за новим призначенням в якості нейроретинопротекторів.