Захворюваність, смертність, причини раптової зупинки кровообігу: серцево-легенева реанімація у світі та ріалі в Україні

Abstract

Мета дослідження полягала у проведеню аналізу офіційних даних Європейської ради реанімації позалікарняної раптової зупинки кровообігу, у світі і в Україні у військовослужбовців під час бойових дій з урахуванням причин, тривалості від поранення до початку проведення реанімаційних заходів, ускладнень за даними хірургічного госпіталю ІІ рівня ЕМЕ ЗС України. Дослідження проводили на базі мобільного госпіталю (ІІ рівень ЕМЕ) найгарячішому напрямку бойових дій за червень – серпень 2024 р. Аналіз проведення реанімаційних заходів - серцево-легеневої реанімації на ІІ рівні ЕМЕ ЗС України – n=36 військовослужбовців. Проведено ретроспективний огляд вітчизняних та зарубіжних 86 наукових праць з використанням баз даних PubMed і Google Scholar. Після проведення огляду статей та ознайомлення з їхніми повними текстами, було відібрано 36 джерел проведення серцево-легеневої реанімації у осіб з позалікарняної зупинки кровообігу у світі та під час воєнних конфліктів. Глибина пошуку склала за період 2004-2024 рр. У роботі використано бібліосемантичний, системного аналізу, статистичний. Найбільш поширеними причинами позалікарняної зупинки кровообігу були: травма грудної клітки, зокрема вогнепальні поранення, що супроводжувалися розвитком гідро- та пневмотораксу, а також гемоперикарду, що склала 21,6%, вогнепальні поранення, які спричинили масивні кровотечі 21,5%, відрив нижніх кінцівок 20,5%, торако-абдомінальні поранення 20,4%, отруєння продуктами горіння 16,0%. Тривалість проведення реанімаційних заходів позалікарняної зупинки кровообігу тривала 5 хв. у 11,1%, 10 хв. у 13,8%, 20 хв. у 8,3%, 45 хв. у 36,5%, 60 хв. у 16,6%, 70 хв. у 2,7%, 90 хв. у 5,5%, 120 хв. у 5,5%%. Успішні реанімаційні заходи проведено у 63,9% військовослужбовців і у 36,1% результат негативний. У світі щорічна частота позалікарняних зупинок серця становить приблизно 50-60 випадків на 100 тисяч осіб, причому 72,0% зупинок серця відбуваються вдома, 15,0% на робочому місці і найчастішим механізмом є фібриляція шлуночків – 17 на 100 тис. осіб протягом року.