Стандарти діагностики та лікування кислотозалежних і Helicobacter pylori-асоційованих захворювань

Abstract

В останні роки ГЕРХ посідає лідируючі позиції серед усієї патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і є одним із найактуальніших і широко досліджуваних питань сучасної гастроентерології. На сьогодні стурбованість викликають не лише симптоми ГЕРХ, які погіршують якість життя, а й прогноз цього захворювання, який може бути достатньо несприятливим у багатьох пацієнтів. Для діагностики ГЕРХ застосовують: ендоскопічне дослідження; терапевтичний тест з інгібітором протонної помпи (ІПП) у стандартній дозі протягом 10–14 днів; добовий рефлюкс-моніторинг стравоходу; манометрію стравоходу та уточнювальні методи. Дійсно, потужна кислотоінгібіція розглядається як один із можливих шляхів подолання резистентності H. pylori. ІПП забезпечують стабільність і підвищують тривалість дії антибактеріальних препаратів, а також створюють сприятливі умови для переходу H. pylori в стадію поділу, коли мікроорганізм найбільш чутливий до дії антибіотиків. У процесі лікування пацієнт має чітко виконувати рекомендації щодо модифікації режиму та способу життя.