Поширення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби серед хворих з патологією органів травлення, провокуючі чинники та ефективність блокаторів Н+/К+-АТФази (за результатами анкетування амбулаторних хворих)

Abstract

Опитувальник GERD-Q дає змогу в амбулаторних умовах провести анкетування пацієнтів з метою виявлення симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та здійснити оцінку ефективності призначеного лікування. Гастродуоденальна патологія, хронічний панкреатит та гепатобіліарна патологія збільшують імовірність виникнення симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (X 2 становить відповідно 21,7; 14,4; 18,6). Тютюнокуріння (X 2 = 20,5) та вживання алкоголю (X 2 = 7,5) є провокуючими чинниками виникнення симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів з патологією органів травлення. Вживання кави, стать та вік пацієнтів не впливають на виникнення симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів з патологією органів травлення. За даними опитувальника GERD-Q блокатор Н+/K+-АТФази пантопразол («Нольпаза») порівняно з омепразолом є вірогідно ефективнішим (р < 0,05) щодо позитивної динаміки симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів з патологією органів травлення. Пантопразол («Нольпаза») ліпше усуває симптоми ГЕРХ порівняно з омепразолом. Через місяць лікування «Нольпазою» симптоматику ГЕРХ відзначають у 2,3 разу рідше, ніж при лікуванні омепразолом, а симптоматика нічної печії усувається в 3,4 разу ефективніше порівняно з прийомом омепразолу. Тютюнокуріння негативно впливає на зникнення симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби під час лікування як пантопразолом (X 2 = 6,77), так і омепразолом (X 2 = 11,1).