Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Бондар, Р. А. | |
dc.date.accessioned | 2025-03-28T10:59:40Z | |
dc.date.available | 2025-03-28T10:59:40Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.citation | Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію уранній і віддалений післяопераційний період приотоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією / Р. А. Бондар // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2022. - Т. 26. №2. Ст. 233-238. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9268 | |
dc.description.abstract | Когнітивна дисфункція ускладнює перебіг раннього післяопераційного періоду, а у більш віддаленому термініпогіршує якість життя хворих через їх професійну, соціальну та побутову дезадаптацію, тому профілактика когнітивнихрозладів є актуальною проблемою сучасної медицини. Мета роботи - дослідити вплив препаратів із антиоксидантнимивластивостями та впливом на холіновий обмін на стан когнітивної функції пацієнтів після отоларингологічних оператив-них втручань із керованою гіпотензією. Проаналізовано дані нейрокогнітивного тестування 127 хворих, з них: пацієнтигрупи 1 (контролю, n=33) профілактику когнітивної дисфункції не отримували, пацієнтам групи 2 (n=32) призначали етилме-тилгідроксипіридину сукцинат, пацієнтам групи 3 (n=30) - холіну альфосцерат, пацієнтам групи 4 (n=32) - холіну альфосце-рат та етилметилгідроксипіридину сукцинат. Усім пацієнтам до операції, через 7 днів та через 3 місяці після операції булапроведена оцінка когнітивних функцій з використанням тесту Лурія, тесту Тулуз-П'єрона, Trial Making Test та тестуСтрупа. Статистична обробка отриманих даних виконувалася у статистичному пакеті "SPSS 20" (SPSS Inc.) з викорис-танням параметричних та непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Результати нейрокогнітивноготестування у отоларингологічних пацієнтів, які перенесли оперативне втручання в умовах загального знеболення з вико-ристанням керованої артеріальної гіпотензії, показали, що когнітивні порушення, зареєстровані в ранньому післяоперацій-ному періоді у 24,4% пацієнтів, протягом 3 місяців після операції суттєво зменшуються і досягають 11%. Періопераційнезастосування холіну альфосцерату дозволяє зменшити частоту розвитку післяопераційної когнітивної дисфункції у раннь-ому післяопераційному періоді з 39,4% до 16,7%, а комбінації холіну альфосцерату з етилметилгідроксипіридину сукцина-том - до 12,5%. Не встановлено достовірного впливу періопераційної профілактичної медикації на частоту когнітивноїдисфункції у віддаленому післяопераційному періоді при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією. Отримані результати можуть слугувати обґрунтуванням для наступного цілеспрямованого визначення клінічних предикторівпісляопераційних когнітивних порушень. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Вісник Вінницького національного медичного університету | uk_UA |
dc.subject | післяопераційні когнітивні порушення | uk_UA |
dc.subject | загальна анестезія | uk_UA |
dc.subject | керована гіпотензія | uk_UA |
dc.subject | отоларингологія | uk_UA |
dc.title | Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію уранній і віддалений післяопераційний період приотоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |