Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Масік, Н. П. | |
dc.contributor.author | Килимчук, В. В. | |
dc.contributor.author | Масік, О. І. | |
dc.contributor.author | Матвійчук, М. В. | |
dc.contributor.author | Мазур, О. І. | |
dc.contributor.author | Тереховська, О. І. | |
dc.contributor.author | Барабаш, І. Л. | |
dc.date.accessioned | 2025-03-28T09:54:24Z | |
dc.date.available | 2025-03-28T09:54:24Z | |
dc.date.issued | 2025 | |
dc.identifier.citation | Дослідження частоти виникнення та ознак посттравматичного стресового розладу на етапі первинної медичної допомоги у військовослужбовців і вимушено переміщених осіб під час повномасштабного вторгнення/ Масік Н.П., Килимчук В.В. , Масік О.І. [та ін.] // International Neurological Journal (Ukraine). – 2025. – Vol. 21(1) – P.1-8 | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2307-1419 (online) | |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9251 | |
dc.description.abstract | Актуальність. Війна та її наслідки не лише виходять на перший план колективної й національної свідомості кожного громадянина, але й, як стресовий фактор, призводять до емо- ційного напруження та виснаження і є основним чинником стрес-асоційованих розладів, зокрема посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Діагностика ПТСР ґрунтується на наявності хоча б одного з симптомів: інтрузії, уникання, негативного настрою та когнітивних порушень, гіперреактивності. Мета: дослідити частоту і тяжкість імовірного ПТСР серед пацієнтів, які відвідують лікарні первинної медичної допомоги (ПМД), військовослужбовців і вимушено перемі- щених осіб із застосуванням різних опитувальників. Матеріали та методи. Обстежено 90 осіб (46 чоловіків і 44 жінки середнього віку 39,65 ± 13,93 року). Пацієнтів розподілили (по 30 осіб) на три групи: І — військовослужбовці ЗСУ, які лікувались у КНП «ВМКЛ ШМД», ІІ — внутрішньо переміщені особи, які вимушено проживають у м. Вінниці (ВПО), та ІІІ — контрольна: цивільні мешканці м. Вінниці, які відвідували лікаря ПМД. Усім респондентам проводили анкетування за шкалою тривоги Спілбергера — Ханіна, визначали ймовірність виникнення ПТСР, використовуючи опитувальник для скринінгу ПТСР, затверджений МОЗ України 23.02.2024 р. № 1265, застосо- вували шкалу для оцінки ПТСР згідно з класифікацією DSM-5 (PCL-5). Результати. Ймовірний ПТСР частіше виявлявся у ВПО (83,33 % за шкалою скринінгу ПТСР і 56,67 % за шкалою PCL-5) порівняно з військовослужбовцями (53,33 і 40,0 % відповідно) та цивільними особами (10,0 і 3,33 % відповідно). Причому у ВПО переважали симптоми уникання (76,67 %), негативного пізнання (76,67 %) та гіперзбудження (88,33 %), що підкреслює вагому роль емоційних реакцій і можливий вплив на інші симптоми ПТСР. Встановлені кореляційні зв’язки (p < 0,05) між віком, статтю і кількістю балів за шкалою PCL-5. Висновки. Ймовірний ПТСР можна успішно встановити за до- помогою будь-якого інструменту (скринінгу ПТСР, PCL-5) з практично однаковою частотою, що дозволяє виявити контингент осіб, які повинні бути направлені на додаткове обстеження щодо підтвердження ПТСР із подальшим лікуванням цього стану . | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | International Neurological Journal (Ukraine) | uk_UA |
dc.subject | посттравматичний стресовий розлад | uk_UA |
dc.subject | скринінг | uk_UA |
dc.subject | військовий стан | uk_UA |
dc.subject | військовослужбовці | uk_UA |
dc.subject | вимушено переміщені особи | uk_UA |
dc.subject | первинна медична допомога | uk_UA |
dc.title | Дослідження частоти виникнення та ознак посттравматичного стресового розладу на етапі первинної медичної допомоги у військовослужбовців і вимушено переміщених осіб під час повномасштабного вторгнення | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |