Оцінка стоматологічного статусу у щурів при експериментальної гіпергомоцистеїнемії та її корекції холіном і вітаміном D

Abstract

Сьогодні відомо багато чинників розвитку патологічних процесів у рото- вій порожнині, які можуть бути як самостійні, так і симптоматичні, причому одні з них більш суттєво діють у ембріональному періоді життя людини, а інші – в ювенільному, пубертатному, зрілому і в старості. До найбільш поширених захворювань органів ротової порожнини відносять патологію твердих тканин зубів каріозного і некаріозного походження, ускладнений карієс (патологія ендодонту), патологію тканин пародонту, де особливе місце посідають генералізований пародонтит, а також самостійні та симптоматич- ні зміни в слизових оболонках порожнини рота (СОПР). Певний відсоток у цьому переліку належить генетичним вадам [1]. Упродовж багатьох років вивчається фізіологічна роль вітамінів, зокрема вітаміну D, важливих для функціонування органів ротової порожнини. В останні роки особливу увагу приділяють вивченню впливу вітаміну D на метаболізм і регуляцію багатьох важливих фізіологічних процесів людини в різні періоди життя, особливо на мінеральний і кістковий метаболізм. Ще одним об’єктом сучасних наукових досліджень є гомоцистеїн (ГЦ), як важливий фізіологічний чинник і предиктор багатьох патологічних станів за гіперго- моцистеїнемії (ГГЦ). Привертають увагу зв’язки ГГЦ з остеопорозом, дефектами розвитку структур порожнини рота, оксидативним стресом та іншими процесами, дотичними до стоматологічної патології. Загалом дані щодо впливу статусу вітаміну D і особливо рівня ГЦ на розвиток спадко- вих і набутих стоматологічних патологій є обмеженими, а можливості їх корекції (профілактики та лікування) не висвітлені взагалі. Тому існує потреба детального аналізу відповідних експериментальних і клінічних робіт, а також планування і проведення цілеспрямованих досліджень у цьому перспективному напрямі