Психосоціальна дезадаптація та якість життя студентів медичних закладів вищої освіти в умовах воєнного часу

Abstract

Вивчено особливості психосоціальної адаптації та якості життя у 167 студентів медичних закладів вищої освіти в умовах воєнного часу. Встановлено, що загалом студентам притаманні помірні, у межах норми, показники адаптації – 13,4 ± 6,5 балів, самоприйняття – 51,2 ± 17,9 балів, прийняття інших – 53,4 ± 19,2 бали, емоційного комфорту – 46,0 ± 15,9 балів, інтернальності – 47,5 ± 18,2 бали, прагнення домінування – 55,9 ± 10,8 балів. Виявлено відносно невисокі показники якості життя, особливо у сферах психологічного (емоційного) благополуччя – 5,89 ± 1,88 балів та загального сприйняття життя – 5,55 ± 1,84 бали, та помірні показники у сферах фізичного благополуччя – 6,83 ± 1,55 балів, самообслуговування і незалежності дій – 6,87 ± 1,42 бали, працездатності – 6,19 ± 1,72 бали, міжособистісної взаємодії – 7,50 ± 1,29 балів, соціоемоційної підтримки – 8,43 ± 1,82 бали, громадської підтримки – 7,50 ± 1,44 бали, особистісної реалізації – 7,03 ± 1,51 балів, духовної реалізації – 8,37 ± 1,38 балів, та в інтегральних сферах суб’єктивного благополуччя / задоволеності – 18,28 ± 4,11 балів, виконання соціальних ролей – 27,59 ± 4,71 балів, зовнішніх життєвих умов – 24,29 ± 3,16 балів, та загального показника якості життя – 7,02 ± 1,00 бал. З наростанням ознак дезадаптації погіршуються показники якості життя, причому розбіжності між групою студентів без ознак дезадаптації і групами з різними ступенями дезадаптації є суттєвішими, що свідчить про вирішальне значення у погіршанні ЯЖ наявних окремих проявів дезадаптації, тоді як її виразність має важливе, але менш істотне значення. Показники якості життя пов’язані з показниками соціально-психологічної адаптації значущим прямим кореляційним зв’язком помірної сили.