Короткий опис (реферат):
Пілонідальна кіста куприка – це розповсюджене гнійно-запальне захворювання, яке зустрічається у дітей різних вікових груп, частіше в підлітковому віці у вигляді появи гострого абсцесу. Захворювання схильне до рецидивуючого перебігу та потребує радикального хірургічного лікування в період ремісії. Однак,
досі виникають суперечності науковців щодо як цього визначення, так і до причин виникнення пілонідальної хвороби. Наразі, існують дві основні теорії етіології та патогенезу пілонідальної хвороби: теорії вродженого походження (емпіричні теорії, теорія нейрогенного походження, теорії ектодермального походження) та набутого походження. Найбільш «популярними» та аргументованими в останні роки є теорії
набутого походження. Так, набутий механізм виникнення підтверджений в експерименті та доводить можливість потрапляння в порожнину пілонідальної кісти волосяних стрижнів (фрагментів) з різних ділянок
тіла, бруду, злущеного епітелію, частинок сторонніх тіл і т. п. Однак у дітей при гістологічному дослідженні видалених макропрепаратів (після радикального видалення пілонідальної кісти) в товщі стінок виявлені елементи, що доводять вроджену причину виникнення пілонідальної хвороби.
В якості яскравої ілюстрації багатогранності чинників формування та перебігу пілонідальної хвороби у
дітей наводимо клінічний приклад із власної практики. Він аргументує впровадження етіопатогенетично
обґрунтованих методів хірургічного лікування патології, в основі яких знаходяться принципи усунення
вроджених (конституційних) факторів, які сприяють формуванню захворювання: економне висічення
м’яких тканин в ділянці міжсідничної складки, вирівнювання її глибини та латералізація лінії швів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду
батьків, дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
