Клінічні маски соматоформних розладів шлунково-кишкового тракту та сечовидільної системи у дітей, асоційованих з афективними станами

Abstract

Мета роботи – дослідити особливості клінічних проявів соматоформних розладів (СР) з боку шлунково-кишко вого тракту (ШКТ) і сечовидільної системи (СВС) та зв'язок їх виникнення з афективними станами у дітей підліткового віку. Обстежено 123 дитини з СР з боку ШКТ та 52 дитини з СР з боку СВС. Середній вік дітей становив 13,6±2,2 років (M±?), з яких хлопчиків було 33,2% (n=58) і дівчаток - 66,8% (n=117). Для дослідження тривоги використовували тест Спілбергера. Для діагностики депресії використовували опитувальник дитячої депресії M. Kovacs (1992). Вірогідність оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Перше місце у підлітків займає функціональна диспепсія (ФД) – 60,1%, друге місце -синдром подразненого кишківника (СПК) (20,3%), рідше зустрічались функціональна діарея у 3,25% і функціональний закреп у 16,2%. На СПК в 1,7 разів більше хворіють діти старшого юнацького віку. СПК з закрепом зустрічався в 3,8 рази частіше, ніж діарейний тип. Діарейний тип СПК у 5,1 разів частіше зустрічався у хлопців, ніж у дівчат. Функціональна диспепсія (ФД) частіше зустрічалась у дівчат – в 2,7 рази з переважанням у дітей віком 10–14 років. У 31,7% дітей з СР з боку ШКТ виявлено депресію і в 84,6% дітей виявлено клінічно виражену тривогу. Серед дітей з СР з боку СВС переважали діти молодшого підліткового віку – 69,2%. Енурез мав місце у 38,5% дітей. Гіперрефлекторну форму сечового міхура виявлено у 34,6%, гіпорефлекторну – у 26,9% дітей. У хворих на СР з боку СВС у 38,4% дітей була діагностована депресія і в 88,5% виражена тривога. Депресивні порушення, а також тривожні розлади можуть бути одним з ключових факторів виникнення СР у дітей і проявлятись різноманітними соматичними масками у вигляді функціональних розладів органів і систем, ускладнюючи діагностику, перебіг захворювання і ефективність лікування. У дітей на СР як з боку ШКТ, так і з боку СВС відмічалось значне переважання наявності тривожних (2:1 і 1,8:1 відповідно) і депресивних (3,3:1 і 4:1 відповідно) порушень у осіб жіночої статі. Відповідно можна вважати жіночу стать одним з основних факторів ризику розвитку СР і емоційних порушень у дітей.