До удосконалення методів лікування афтозних уражень слизової оболонки порожнини рота.

Abstract

Контамінація виразкового дефекту слизової порожнини рота умовно-патогенними мікроорганізмами погіршує перебіг хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту (ХРАС). Використання лікарських форм для локального застосування у пацієнтів з ХРАС спрямовано на швидку ліквідацію вогнища запалення та епітелізацію дефекту слизової оболонки. Метою роботи було створення рецептури засобу для аплікаційної терапії ХРАС, підвищення ефективності протимікробної терапії та скорочення термінів епітелізації. Обстежено 43 пацієнта з ХРАС. Висіви матеріалу з афт виконували на кров'яний МПА та середовище Сабуро. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили за загальноприйнятими методами. Проведено визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків та антимікотиків. Дослідження антимікробної активності запропонованої аплікаційної лікарської форми проводили методом дифузії в агар у модифікації "колодязів". Встановлено, що у хворих на ХРАС поверхню афт найчастіше колонізують в асоціаціях стрептококи та нейсерії, стрептококи та гриби C. аlbicans. У кожного 3-го пацієнта ерозивна поверхня інфікована грамнегативними мікроорганізмами з числа неферментуючих бактерій чи ентеробактерій. Більшість виділених бактерій виявляють високу чутливість до антибактеріальних препаратів. Дріжджоподібні гриби виявляють високий рівень стійкості до флуконазолу, ітраконазолу, у 50% - резистентні до кетоконазолу. Резистентність до ністатину становила 81%. Запропонована аплікаційна лікарська форма на основі вініліну, декаметоксину, ефірних олій гвоздики та обліпихи виявляє високий протимікробний ефект Отримані результати вказують на доцільність застосування в стоматологічній практиці запропонованої аплікаційної лікарської форми для лікування ерозивно-виразкових змін слизової оболонки порожнини рота мікробної етіології.