Роль кишкової мікробіоти в розвитку порушень пуринового обміну

Abstract

Подагра – вагома медична та соціально-економічна проблема в Україні та світі, що вимагає не лише значних матеріальних витрат та різко порушує якість життя пацієнтів, а й призводить до зниження чи втрати працездатності. Це захворювання є однією із найпоширеніших форм запального артриту, пов’язане з порушенням метаболізму пуринів та характеризується підвищенням рівня сечової кислоти (СК) у сироватці крові з подальшим відкладенням кристалів урату натрію у суглобах і позасуглобових тканинах. За даними літературних джерел лише 13,5% людей з хронічною гіперурикемією (ГУЕ) мають виражені клінічні прояви. Однак, безсимптомна ГУЕ вважається предиктором розвитку маніфестної подагри. Плазмові рівні сечової кислоти залежать від балансу між процесами секреції та екскреції уратів. Близько 2/3 СК виводиться нирками, 1/3 – через шлунково-кишковий тракт. В кишківнику відбувається бактеріальний розпад СК до вуглекислого газу та алантоїну. Саме тому сьогодні з’являється все більше повідомлень про те, що порушення балансу мікрофлори кишківника може відігравати важливу роль у розвитку хронічної безсимптомної ГУЕ та прогресуванні її у клінічно виражену подагру, що робить кишкову мікробіоту потенційним раннім маркером зміни концентрації сечової кислоти в плазмі крові.