Сіртуїн-1 у діагностиці хронічної серцевої недостатності, яка ускладнила перебіг есенціальної гіпертензії

Abstract

Вступ. Сіртуїн-1 (SIRT1) – перспективний біомаркер у діагностиці ремоделювання міокарда та хронічної серцевої недостатності (ХСН) на тлі есенціальної гіпертензії (ЕГ). Пептид через низку сигнальних молекул бере участь в обміні енергії, процесах апоптозу та фіброзу, репарації ДНК, що є важливими ланками гіпертензивного ушкодження міокарда. Мета дослідження – оцінити діагностичну спроможність SIRT1 як можливого показника порушень структури та функції серця, що визначають різні клінічні фенотипи ХСН, яка ускладнила перебіг ЕГ. Методи дослідження. Для досягнення мети обстежено 190 чоловіків віком 40–65 років: 120 хворих з ЕГ, у тому числі 60 осіб з ЕГ та ХСН ІІ А стадії, які склали основну групу дослідження, та 70 пацієнтів групи контролю без серцево-судинних захворювань та гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ). Рівень SIRT1 в плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу. Всі пацієнти з ЕГ мали підтверджену ГЛШ. Фенотипи ХСН за показником фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) визначали відповідно до рекомендацій ESC з діагностики та лікування ХСН (2021). Результати й обговорення. Встановили, що у хворих з ЕГ плазмовий рівень SIRT1 достовірно вищий, ніж в осіб з групи контролю ((2,41±0,15) нг/мл проти (1,89±0,09) нг/мл, р<0,05). Проте у пацієнтів з ЕГ та ХСН ІІ А стадії концентрація пептиду в плазмі крові достовірно нижча ((1,55±0,08) нг/мл), ніж у пацієнтів з асимптомною ЕГ ((3,27±0,24) нг/мл, р<0,01). Розрахували, що плазмовий рівень SIRT1, менший 2,03 нг/мл, можна використовувати для допоміжної діагностики ХСН із чутливістю 80,0 % та специфічністю 60,0% (AUC=0,78, 95 % ДІ=0,70–0,87, р=0,041), а межовий рівень пептиду, нижчий 1,66 нг/мл, – для виявлення пацієнтів з фенотипом ХСН зі зниженою ФВ ЛШ менше 50 % серед гіпертензивних чоловіків (чутливість 65,5 % та специфічність 70,8 %, AUC=0,76, 95 % ДІ=0,67–0,84, р=0,043). Висновки. Низька плазмова концентрація SIRT1 асоціюється з певними варіантами гіпертензивного ремоделювання серця: ексцентричною ГЛШ, діастолічною дисфункцією серця ІІ ступеня, дилатацією лівого передсердя, зниженням ФВ ЛШ менше 50 %. Межові рівні плазмової концентрації пептиду можна використовувати для допоміжної діагностики ХСН у гіпертензивних хворих.