Короткий опис (реферат):
Фізіолого-гігієнічна оцінка особливостей основних режимних елементів навчальної та позанавчальної діяльності дівчат і юнаків, які перебувають у закладах вищої освіти, є суттєвим компонентом наукових досліджень, котрі передбачають встановлення чинників ризику щодо імовірного розвитку негативних зрушень з боку функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів їх організму. Дослідження, на підставі застосування методик анкетування та структурованого інтерв'ювання, проводили на базі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, де під наглядом протягом періоду спостережень знаходились 110 студентів, які навчались відповідно на 1 і 3 курсах. Аналіз отриманих даних та їх прогностична оцінка передбачали застосування процедур описової статистики на основі використання стандартизованого пакету прикладних програм статистичного аналізу "Statistica 6.1 for Windows" (ліцензійний NoВXXR901E245722FA). У ході проведених досліджень здійснена комплексна фізіолого-гігієнічна оцінка основних режимних елементів навчальної та позанавчальної діяльності студентів закладів вищої медичної освіти за умов організації дистанційного навчання та виявлені провідні їх відмінності від аналогічних характеристик під час використання традиційних форм організації навчання. Встановлено, що частка показників щодо тривалості безперервної навчальної діяльності студентства, які вважають несприятливими та такими, котрі перевищують максимально припустимий його часовий діапазон (понад 9 годин, від 8 до 9 годин і від 7 до 8 годин), за умов застосування дистанційного формату була меншою, ніж питома вага аналогічних показників за умов аудиторного навчання. Разом з тим цілком протилежна картина реєструється під час аналізу даних щодо особливостей навчально-значущої підготовки до проведення практичних занять, що здійснюються у домашніх умовах. Серед студентів, які навчаються дистанційно, суттєво нижчими потрібно було вважати і дані, які відображували показники щодо тривалості динамічного компоненту в структурі добового бюджеті часу. У ході проведення суб'єктивно-значущої узагальненої оцінки режиму повсякденної діяльності дівчат і юнаків, виявлено, що більш напруженим його слід вважати за умов застосування дистанційних технологій навчання. Одержані результати в подальшому мають застосовуватися як для розробки методик комплексної оцінки стану адаптаційних ресурсів організму студентів, що ураховують особливості їх повсякденної діяльності, так і під час наукового обґрунтування ефективного використання здоров'язберігаючих технологій у закладах вищої медичної освіти.
