Стан здоров'я та адаптації дітей з виявленими аномально прикріпленими хордами в лівому шлуночку серця

Abstract

Протягом останніх років лікарі та науковці все частіше звертають увагу на різні прояви синдрому дисплазії сполучної тканини (ДСТ) та вивчають їх. Досить поширеним анатомічним дефектом будови серця є аномально прикріплені хорди (АПХ) у його порожнинах. Метою дослідження стало обстеження дітей з діагностованими АПХ в лівому шлуночку серця для виявлення симптомів, що дадуть змогу передбачити і попередити появу певних захворювань. Було обстежено 92 дитини віком 13-17 років. Основну групу склали 62 дитини з підтвердженими додатковими АПХ за допомогою доплерехокардіографії. АПХ мали поперечне розташування в лівому шлуночку серця. Контрольну групу склали 30 практично здорових дітей. Обстеження включало ретельний збір анамнезу (неодмінне спілкування з батьками), визначення вегетативного забезпечення діяльності (ВЗД), використовуючи кліно-ортостатичну пробу (КОП). Ми використали абсолютні та відносні статистичні показники за допомогою програми Microsoft Excel на комп'ютері типу IBM PC/AT для оцінки результатів дослідження. Відмінності між результатами двох вибірок, що підкоряються нормальному закону розподілення, оцінювали за параметричним критерієм Ст'юдента (t). Результати аналізу даних анамнезу показали, що у матерів пацієнтів з АПХ до та під час вагітності мали місце різноманітні екстрагенітальні патології. Переважно це були дані про наявність серцево-судинних захворювань, а також пієлонефрит, хронічний гастрит, алергічні захворювання. Було підтверджено наявність декількох видів МАРС у членів родини обстежених дітей. Антенатальний анамнез переважно був обтяженим раннім токсикозом вагітності та виникненням внутрішньоутробної гіпоксії. Серед скарг у дітей з АПХ переважно були: підвищена втомлюваність, млявість, зниження працездатності, відсутність витривалості при фізичних навантаженнях, періодичні кардіалгії, відчуття посиленого серцебиття, головний біль, запаморочення та періодичний біль у животі. В обстежуваних переважно визначали надлишкове ВЗД у вигляді гiперсимпатикотонiчного варіанту. Недостатнє включення cимпатоадреналової системи проявлялось здебільшого як асимпатикотонічний варінт ВЗД. Змішані варіанти ВЗД (симпатикоастенічний та астеносимпатичний) зустрічались рідко. Отже, стан вегетативного гомеостазу в дітей цієї групи вимагає більш детального й глибокого вивчення з метою подальшої корекції та запобігання виникненню патології серцево-судинної системи.