Особливості функціонування серцево-судинної системи студентів молодших курсів закладу вищої медичної освіти залежно від рівня фізичного здоров'я

Abstract

Стаття присвячена вивченню функціонування серцево-судинної системи студентів молодших курсів вищого медичного закладу в залежності від рівня фізичного здоров’я за різних умов навчання (під час звичайного навчання та під час іспитів). Дослідження проводилося на базі НМУ імені Пирогова, в якому взяли участь 230 студентів медичного факультету віком від 17 до 22 років. Оцінку рівня фізичного здоров’я проводили за методикою кількісної експрес-оцінки рівня соматичного здоров’я (Апанасенко Г.Л.). Для аналізу функціонування серцево-судинної системи стандартними методами визначали індекс Робінсона, АТ, АД, ЧСС. Статистичну обробку даних проводили програмою «Statistica 6.0». За результатами дослідження встановлено, що з 230 студентів І курсу взагалі не зареєстровано високий рівень фізичного здоров’я, рівень фізичного здоров’я вище середнього – у 10 осіб, що становить 4,3% від загальної кількості студентів. Середній рівень фізичного здоров’я мають 22,6% учнів, нижче середнього – 31,7%, низький – 41,3% – 41,3%. Також проаналізовано функціонування серцево-судинної системи студентів у міжсесійний та сесійний періоди. Встановлено, що зі зниженням рівня фізичного здоров’я знижується рівень ефективності функціонування серцево-судинної системи, підвищуються значення АТ, АТд, ЧСС у дівчат і юнаків, особливо під час інтенсивних розумових навантажень (занять). Достовірність різниці між порівнюваними групами становила р<0,05, р<0,01, р<0,001. Студенти, які проходили психокорекційну програму, оволоділи навичками самоконтролю та мали достовірно кращі значення досліджуваних показників діяльності серцево-судинної системи порівняно з групами нетренованих осіб як за звичайних умов навчання, так і за підвищених інтелектуальних навантажень (р<0,05, p<0,01).