Деякі особливості соціально-психологічної дезадаптації здобувачів вищої медичної освіти в умовах воєнного часу

Abstract

З метою дослідження соціально-демографічних і соціально-психологічних особливостей здобувачів вищої медичної освіти у контексті соціально-психологічної дезадаптації в умовах воєнного часу проведено обстеження 167 здобувачів вищої медичної освіти з використанням анкетування та шкали соціально-психологічної адаптації C. Rogers and R.F. Dymond. Статистичний аналіз розбіжностей кількісних ознак проведено за допомогою непараметричного тесту Манна-Уїтні, категорованих за точним критерієм Фішера (одностороннього) при р<0,05. Виявлено, що під впливом стресу війни соціально-психологічна адаптація здобувачів погіршується у сферах психологічного благополуччя, мікросоціальної взаємодії, навчання та дозвілля. Соціально-психологічна дезадаптація у здобувачів вищої медичної освіти більш поширена серед жінок та студентів старших курсів, тоді як вплив віку й матеріального благополуччя на ризик дезадаптації виявився другорядним. У міру поглиблення соціально-психологічної дезадаптації в умовах воєнного часу збільшується питома вага здобувачів з порушеннями соціального функціонування, зокрема з посиленням психологічних проблем – у здобувачів без проявів соціально-психологічної дезадаптації 58,3%, з окремими проявами – 92,0%, з вираженою дезадаптацією – 90,6%; зменшенням спілкування – відповідно 22,3%, 74,7% і 68,7%; погіршенням навчання – відповідно 47,2%, 59,6% і 87,5%, погіршенням стосунків з родичами - відповідно 27,8%, 47,5% і 71,8%; погіршенням стосунків з друзями – відповідно 38,8%, 61,6% і 75,0%; погіршенням стосунків з іншими людьми – відповідно 74,9%, 71,7% та 78,2%; а також погіршенням дозвілля – відповідно 55,5%, 47,5% і 81,2%. Водночас певна частина здобувачів без ознак соціально-психологічної дезадаптації навіть в умовах воєнного часу виявилася здатною покращити своє соціально-психологічне функціонування: загального психологічного стану – 8,4%, спілкування з оточенням – 19,4%, навчання – 16,7%, взаємини з родичами – 50,0%, взаємини з друзями – 44,5%, взаємини з іншими людьми – 8,4%, дозвілля – 13,9%. Виявлені закономірності слід враховувати під час розробки реабілітаційних і профілактичних заходів для здобувачів вищої освіти з проявами соціально-психологічної дезадаптації.