Співвідношення концентрацій ендотеліну-1 та С-натрійуретичного пептиду у чоловіків з гіпертонічною хворобою різної стадії. Регулююча роль поліморфізму гена ендотеліну-1

Abstract

Незважаючи на загальні зусилля, ГХ залишається однією з найбільш значущих медичних та соціальних проблем. Вважають, що ЕГ є мультифакторіальним захворюванням, і одну із ключових ролей в якій відіграє поліморфізм генів, що можуть відповідати за регуляцію артеріального тиску. Одним з найменш дослідженим з цієї точки зору є однонуклеотидний поліморфізм гена ЕТ-1, що призводить до заміни амінокислот лізину (Lys) на аспарагін (Asn) в положенні 198 поліпептидного ланцюга (Lys198Asn). Мета. Покращення діагностики тяжкості ГХ, шляхом встановлення плазмових концентрацій ЕТ-1, СНП та коефіцієнта СНП/ЕТ-1 при успадкування поліморфних генотипів гена ЕТ-1. Матеріали і методи. У дослідженні прийняло участь 79 чоловіків без серцево-судинної патології (група контролю), 62 особи чоловічої статі з ГХ ІІ ст., та 50 чоловіків з ГХ ускладненою ХСН ІІА ст. Всі пацієнти були репрезентативними за віком. Генотипування поліморфної ділянки Lys198Asn гена ЕТ-1 виконували шляхом проведення полімеразної ланцюгової реакції. Концентрація ЕТ-1 у плазмі крові обстежуваних визначали методом імуноферментного аналізу. Результати. Встановлено, що у чоловіків з групи контролю генотип Lys/Lys гена ЕТ-1 зустрічається у 65,82% осіб, носії алелі Asn (генотипи Lys/Asn та Asn/Asn) - 34,18%, алель Lys 79,75%, алель Asn - 20,25%. У пацієнтів з ГХ ІІ ст. генотип Lys/Lys гена ЕТ-1 визначається у 56,45%, носії алелі Asn (генотипи Lys/Asn та Asn/Asn) - 43,55%, алель Lys - 73,39%, алель Asn - 26,61%. У осіб чоловічої статі з ГХ, ускладненою ХСН ІІА ст., генотип Lys/Lys виявлений у 66,00%, носії алелі Asn (генотипи Lys/Asn та Asn/Asn) - 34%, алель Lys – 80%, алель Asn – 20%. Встановлено, що у чоловіків групи контролю, у пацієнтів з ГХ ІІ ст. та у осіб з ГХ та ХСН ІІА ст. – носіїв алелі Asn - плазмовий рівень ЕТ-1 (2,53±0,12 фмоль/мл, 13,90±0,22 фмоль/мл та 14,07±0,18 фмоль/мл, відповідно) та СНП (2,98±0,08 пмоль/мл, 5,90±0,11 пмоль/мл та 5,93±0,18 пмоль/мл, відповідно) вірогідно вищі, ніж у гомозиготних носіїв Lys/Lys (ЕТ-1 1,41±0,05 фмоль/мл, 11,58±0,23 фмоль/мл та 12,89±0,08 фмоль/мл, відповідно, СНП - 2,02±0,29 пмоль/мл, 4,68±0,12 пмоль/мл та 4,88±0,09 пмоль/мл, відповідно). Аналіз отриманих даних показав, що у осіб з ГХ ІІ ст. та ГХ ІІІ ст. носіїв генотипу Lys/Lys (0,40±0,003 ум.од. та 0,38±0,006 ум.од., відповідно) та алелі Asn (0,42±0,004 ум.од. та 0,42±0,007 ум.од., відповідно) коефіцієнт СНП/ЕТ-1 достовірно нижче, ніж у в групі контролю (1,49±0,04 ум.од. та 1,22±0,05 ум.од., відповідно). При носійстві алелі Asn у групі контролю показник СНП/ЕТ-1 вірогідно нижче, ніж у володарів генотипу Lys/Lys, проте у пацієнтів з ГХ різниці у коефіцієнті СНП/ЕТ-1не відмічається. Висновки. Встановлено, що у чоловіків групи контролю та у осіб з ГХ різної тяжкості вірогідно частіше зустрічається генотип Lys/Lys та алель Lys гена ЕТ-1. У чоловіків з ГХ ІІ ст. та з ГХ ускладненою ХСН ІІА ст. плазмові концентрації ЕТ-1, СНП достовірно вищі, а коефіцієнт СНП/ЕТ-1 менший ніж в осіб без серцево-судинної патології при усіх генотипах гена ЕТ-1. Алель Asn асоціюється з найвищими показниками ЕТ-1 та СНП в плазмі крові в кожній групі дослідження.