Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Безсмертний, Ю. О. | |
dc.contributor.author | Браніцький, О. Ю. | |
dc.contributor.author | Тяжелов, О. А. | |
dc.contributor.author | Карпінська, О. Д. | |
dc.date.accessioned | 2025-03-13T09:20:09Z | |
dc.date.available | 2025-03-13T09:20:09Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.identifier.citation | Моделювання роботи м’язів нижньої кінцівки в умовах згинально-привідної контрактури кульшового суглоба та згинальної – колінного / Ю. О. Безсмертний, О. Ю. Браніцький, О. А. Тяжелов, О. Д. Карпінська // Ортопедія, травматологія та протезування. – 2023. – № 1. – С. 55-60 | uk_UA |
dc.identifier.other | DOI: 10.15674/0030-59872023155-60 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7505 | |
dc.description.abstract | Ураження великих суглобів досить часто призводить до непрацездатності й інвалідності та потребує тривалого лікування. Розвиток остеоартрозу супроводжується змінами в м’язах і необхідні спеціальні реабілітаційні заходи для відновлення їхньої сили, симетричності навантаження під час стояння та кроків - під час ходьби. Мета. За допомогою математичної моделі визначити найуразливіші групи м’язів нижніх кінцівок у разі остеоартрозу кульшового та колінного суглобів. Методи. У системі OpenSim створено 3 математичні моделі. Модель 1 (норма): розгинання/ згинання – 10°/0°/45°; відведення/приведення – 5°/0°/12°; ротація – 3°/0°/3°, вигін стопи – 5°. Модель 2 із згинально–привідною контрактурою кульшового суглоба: згинальна установка – 20°, установка приведення – 10°, вигін стопи – 10°, укорочення стегнової кістки 2 см. Модель 3: згинальна контрактура колінного суглоба – 0°/20°/50°. Результати. За комбінованої контрактури кульшового суглоба ізометрична сила м’язів знижується майже на 60 %. У разі згинальної контрактури колінного суглоба прямий м’яз стегна розтягнутий дужче та для розгинання коліна використовуватиме на 3,5 % більше зусиль. За наявності привідної контрактури кульшового суглоба тонкий м’яз стегна перебуває в контрактильному стані, що зменшує її силу практично до 90 %. У випадку контрактури колінного суглоба цей м’яз первинно знаходиться в розтягнутому стані, тому необхідна більша сила для розгинання коліна – в нашій моделі на 6 %. За змін у нижній кінцівці внаслідок розвитку контрактури кульшового суглоба кравецький м’яз може втратити до 78 % своєї сили, колінного – до 5 %. За умов контрактури колінного суглоба найбільш вразливими є м’язи–стабілізатори таза (m. tensor fasciae latae) – зменшення сили до 44,4 %, та коліна (m. semimembranosus) – до 54,5 %. Висновки. Контрактури кульшового та колінного суглобів призводять до втрати сили м’язів нижньої кінцівки, що негативно впливають на її функціонування та відновлення після ендопротезування. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Ортопедія, травматологія та протезування | uk_UA |
dc.subject | колінний суглоб | uk_UA |
dc.subject | кульшовий суглоб | uk_UA |
dc.subject | контрактура | uk_UA |
dc.subject | сила м’язів | uk_UA |
dc.subject | математичне моделювання | uk_UA |
dc.title | Моделювання роботи м’язів нижньої кінцівки в умовах згинально–привідної контрактури кульшового суглоба та згинальної - колінного | uk_UA |
dc.title.alternative | Modeling the work of the muscles of the lower extremity in conditions of flexion-adduction contracture of the hip joint and flexion-extension contracture of the knee joint | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |