Особливості особистості ВІЛ-інфікованих осіб: прогностичні критерії психогігієнічної оцінки

Abstract

Одним із найбільш пріоритетних питань державної політики України у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку, незаперечно, є питання протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, причому потреба в їх адекватному розв’язанні визначається як нагальністю вирішення ряду проблем гуманітарного та лікувально-профілактичного змісту, так і міжнародними зобов’язаннями України у сфері ВІЛ/СНІДу, зокрема, потребою у виконанні Декларації Цілей розвитку тисячоліття і Політичної декларації Генеральної Асамблеї ООН 2011 року та активізації зусиль для викорінення ВІЛ/СНІДу. Дійсно, жодне інфекційне захворювання до теперішнього часу не супроводжувалось таким вираженим соціальнопсихологічним неблагополуччям, як ВІЛ-інфекція. Несприятливий прогноз захворювання, особливості передачі збудника, переважне ураження осіб працездатного віку − всі ці фактори суттєво погіршують соціально-психологічний стан ВІЛ-інфікованих у порівнянні, навіть, з онкологічними хворими і хворими на туберкульоз, обумовлюючи потребу у пошуку ефективних засобів надання медичної та психологічної допомоги.