Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Житар, І. В. | uk_UA |
dc.contributor.author | Краєвська, Г. П. | uk_UA |
dc.contributor.author | Матвійчук, Т. П. | uk_UA |
dc.date.accessioned | 2025-03-11T21:23:49Z | |
dc.date.available | 2025-03-11T21:23:49Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.identifier.citation | Житар І. С. Вживання фразеологічних одиниць у мовленнєвих ситуаціях: історико-прагматичний аспект / І. С. Житар, Г. П. Краєвська, Т. П. Матвійчук // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Філологія. – 2023. – № 59, Т. 1. – С. 128–135. | uk_UA |
dc.identifier.other | DOI: 10.32841/2409-1154.2023.59.1.26 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7359 | en |
dc.description.abstract | Статтю присвячено аналізу особливостей вживання фразеологічних одиниць у мовленнєвих ситуаціях, а також джерелам їх виникнення. Мета статті полягає у визначенні особливостей вживання фразеологічних одиниць у мовленнєвих ситуаціях та дослідженні джерел їх виникнення. Визначено, що фразеологізми – це не лише мовні знаки, а водночас і витвори словесного мистецтва. Встановлено, що кожна мова багата на вислови, які неможливо зрозуміти буквально, а їх дійсне значення можна знайти лише у словнику фразеологізмів української мови. У фразеологічних одиницях відтворюються найрізноманітніші прояви життя людей: позитивні і негативні риси та вчинки, зовнішність, стосунки один з одним, простір, час тощо. Окреслено такі головні особливості фразеологізмів: лексичне значення фразеологізму виражається сполученням кількох слів; присутня стійкість граматичних категорій; окремі лексичні одиниці у складі фразеологізму часто мають переносне значення; притаманна контекстуальна обумовленість вживання. Доведено, що зі структурно-семантичної точки зору фразеологічні одиниці є складнішими утвореннями, ніж слово, а відтак є характерними такі відмінні ознаки: приналежність до різних мовних рівнів – лексичного і фразеологічного; наявність різних типів значень – лексичного і специфічного фразеологічного; семантика слова обумовлена контекстно, а семантика фразеологізму здебільшого не залежить від контексту; слова мають тенденцію до багатозначності, фразеологізми – однозначні; слова є цілісно оформленими одиницями, а фразеологізми – нарізно оформлені; головна функція слова – номінативна, в той час як фразеологізму – експресивно-оцінна. З’ясовано, що прагматична функція численних стійких мовних зворотів може полягати не лише в реалізації комунікативного наміру мовця, ілокутивної сили висловлювання, мовленнєвого акту, а й у модифікації ілокутивної сили мовленнєвих актів. Визначено основні джерела виникнення українських фразеологізмів, як-от: народне просторіччя, історична ситуація чи забутий звичай, легендарний факт, цитати з літературних творів українських письменників, вислови з Біблії, кальки, назви установ, імена посадових осіб, назви національних свят, прізвиська історичних осіб і легендарних персонажів. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Філологія | uk_UA |
dc.subject | фразеологія | uk_UA |
dc.subject | лексема | uk_UA |
dc.subject | ілокутивна сила | uk_UA |
dc.subject | комунікативна мета | uk_UA |
dc.subject | фразеологізми | uk_UA |
dc.subject | національний менталітет | uk_UA |
dc.title | Вживання фразеологічних одиниць у мовленнєвих ситуаціях: історично-прагматичний аспект | uk_UA |
dc.type | Article | en |