Репозиторій Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова

Особливості емоційних розладів у лікарів первинної ланки медичної допомоги ПЦМСД № 5 м. Вінниці під час воєнних дій

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Черепахіна, Л. П. uk_UA
dc.contributor.author Кулешов, О. В. uk_UA
dc.contributor.author Медражевська, Я. А. uk_UA
dc.contributor.author Фік, Л. О. uk_UA
dc.date.accessioned 2025-03-11T15:01:56Z
dc.date.available 2025-03-11T15:01:56Z
dc.date.issued 2024
dc.identifier.citation Особливості емоційних розладів у лікарів первинної ланки медичної допомоги ПЦМСД № 5 м. Вінниці під час воєнних дій / Л. П. Черепахіна, О. В. Кулешов, Я. А. Медражевська, Л. О. Фік // Health & Education. – 2024. – Вип. 2. – С. 111–116. uk_UA
dc.identifier.other DOI: 10.32782/health-2024.2.14
dc.identifier.uri https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7322 en
dc.description.abstract За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2025 року нейропсихічні розлади посядуть пер-ше місце серед неінфекційних захворювань і паралізують економічне життя на планеті. Психосоматичне здоров’я медичного працівника, як і кожної людини, є не тільки важливою складовою особистого здоров’я, але й найважнішою умовою для якісного виконання ними своїх професійних обов’язків. Тому своєчасна діагностика нейропсихічних розладів та їх корекція на сьогодні є найактуальнішим питанням. Метою нашої роботи було визначення й аналіз емоційних розладів у медичних працівників первинної ланки медичної допомоги ЦПМСД No 5 м. Вінниці. Дослідження психоемоційного стану проводили за допомогою самоопитувальників: «Шкала само-оцінки тривоги» та «Чотиривимірний опитувальник для оцінки дистресу, депресії, тривоги та соматизації» (The Four-Dimensional Symptom Questionnaire – 4DSQ). Було опитано 64 людини віком від 21 до 70 років, які пра-цюють медичними працівниками на базі міської поліклініки м. Вінниці, що становили 4 групи. У першу ввійшли 28 респондентів (43,7%), які не мали тривожності. У другу групу ввійшли 26 осіб, що показали помірний ступінь тривожного стану; у третій групі було 7 медиків з вираженим ступенем тривожності, та 3 особи були у складі четвертої групи з важким ступенем тривожності. Отже, 56,3% (36 опитаних) мали зміни, пов’язані з тривож-ним станом різного ступеня важкості.Серед респондентів, що отримали за «Шкалою самооцінки рівня тривоги» більш ніж 4 бали, нами було вста-новлено, що кількість осіб із помірним рівнем дистресу поступово підвищувалася паралельно зі зростанням у них кількості балів за «Шкалою самооцінки рівня тривоги», а саме: у другій групі кількість таких респондентів становила 19,2%, у третій – 28,6%, а в четвертій – 33,3%. Інакше кажучи, кількість осіб із тривогою помірного ступеня мали в 1,5 раза менше випадків дистресу, ніж у третій, і в 1,73 раза менше, ніж у четвертій.Проведені нами дослідження виявили суттєві порушення в емоційній сфері медичних працівників первинної ланки медичної допомоги, які потребують раціональної психологічної та медикаментозної корекції. Найбільш поширеними порушеннями в емоційній сфері виявилися дистрес і соматизація, що відповідає даним доступних нам літературних джерел. uk_UA
dc.language.iso uk_UA_ uk_UA
dc.publisher Health & Education en
dc.subject генералізований тривожний розлад uk_UA
dc.subject дистрес uk_UA
dc.subject соматизація uk_UA
dc.subject тривога uk_UA
dc.subject депресія uk_UA
dc.title Особливості емоційних розладів у лікарів первинної ланки медичної допомоги ПЦМСД № 5 м. Вінниці під час воєнних дій uk_UA
dc.type Article en


Файли цього елементу

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу