Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Черепахіна, Л. П. | uk_UA |
dc.contributor.author | Кулешов, О. В. | uk_UA |
dc.contributor.author | Медражевська, Я. А. | uk_UA |
dc.contributor.author | Фік, Л. О. | uk_UA |
dc.date.accessioned | 2025-03-11T15:01:56Z | |
dc.date.available | 2025-03-11T15:01:56Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Особливості емоційних розладів у лікарів первинної ланки медичної допомоги ПЦМСД № 5 м. Вінниці під час воєнних дій / Л. П. Черепахіна, О. В. Кулешов, Я. А. Медражевська, Л. О. Фік // Health & Education. – 2024. – Вип. 2. – С. 111–116. | uk_UA |
dc.identifier.other | DOI: 10.32782/health-2024.2.14 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7322 | en |
dc.description.abstract | За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2025 року нейропсихічні розлади посядуть пер-ше місце серед неінфекційних захворювань і паралізують економічне життя на планеті. Психосоматичне здоров’я медичного працівника, як і кожної людини, є не тільки важливою складовою особистого здоров’я, але й найважнішою умовою для якісного виконання ними своїх професійних обов’язків. Тому своєчасна діагностика нейропсихічних розладів та їх корекція на сьогодні є найактуальнішим питанням. Метою нашої роботи було визначення й аналіз емоційних розладів у медичних працівників первинної ланки медичної допомоги ЦПМСД No 5 м. Вінниці. Дослідження психоемоційного стану проводили за допомогою самоопитувальників: «Шкала само-оцінки тривоги» та «Чотиривимірний опитувальник для оцінки дистресу, депресії, тривоги та соматизації» (The Four-Dimensional Symptom Questionnaire – 4DSQ). Було опитано 64 людини віком від 21 до 70 років, які пра-цюють медичними працівниками на базі міської поліклініки м. Вінниці, що становили 4 групи. У першу ввійшли 28 респондентів (43,7%), які не мали тривожності. У другу групу ввійшли 26 осіб, що показали помірний ступінь тривожного стану; у третій групі було 7 медиків з вираженим ступенем тривожності, та 3 особи були у складі четвертої групи з важким ступенем тривожності. Отже, 56,3% (36 опитаних) мали зміни, пов’язані з тривож-ним станом різного ступеня важкості.Серед респондентів, що отримали за «Шкалою самооцінки рівня тривоги» більш ніж 4 бали, нами було вста-новлено, що кількість осіб із помірним рівнем дистресу поступово підвищувалася паралельно зі зростанням у них кількості балів за «Шкалою самооцінки рівня тривоги», а саме: у другій групі кількість таких респондентів становила 19,2%, у третій – 28,6%, а в четвертій – 33,3%. Інакше кажучи, кількість осіб із тривогою помірного ступеня мали в 1,5 раза менше випадків дистресу, ніж у третій, і в 1,73 раза менше, ніж у четвертій.Проведені нами дослідження виявили суттєві порушення в емоційній сфері медичних працівників первинної ланки медичної допомоги, які потребують раціональної психологічної та медикаментозної корекції. Найбільш поширеними порушеннями в емоційній сфері виявилися дистрес і соматизація, що відповідає даним доступних нам літературних джерел. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Health & Education | en |
dc.subject | генералізований тривожний розлад | uk_UA |
dc.subject | дистрес | uk_UA |
dc.subject | соматизація | uk_UA |
dc.subject | тривога | uk_UA |
dc.subject | депресія | uk_UA |
dc.title | Особливості емоційних розладів у лікарів первинної ланки медичної допомоги ПЦМСД № 5 м. Вінниці під час воєнних дій | uk_UA |
dc.type | Article | en |