dc.identifier.citation |
Орленко О. Б. Фармакокінетика габальгіну в організмі мишей / О.Б. Орленко, Н. І.Волощук, С. С.Басок, В. Б. Ларіонов, М. Я. Головенко // Фармакологія та лікарська токсикологія 2023, т. 17, №2, С. 108-114. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Останнім часом велику увагу приділяють розробці лікарських засобів з полімодальним механіз-мом дії (мультитаргетні препарати), які можуть бути більш ефективними та безпечними ніж ті, що впливають лише на одну, чітко визначену ланку патологічного процесу. Значний інтерес з огляду на це становлять похідні краун-етерів, в яких фармакофорний фрагмент зумовлює специфічну фарма-кологічну дію, а залишок краун-етеру полегшує їхній транспорт крізь гістогематичні (зокрема, гема-тоенцефалічний) бар’єри. Один з представників – N-(γ-амінобутирил)-1-аза-4,7,10,13-тетра-оксациклопентадекану (габальгін) характеризується антиамнестичною, антигіпоксичною та противо-судомною дією та має низьку токсичність. Мета дослідження – визначити фармакокінетичні особливості габальгіну на етапах всмоктування, розподілу та метаболізму в організмі мишей. Білим безпорідним мишам вводили перорально 14C-габальгін (50 мг/кг, 0,074 Кю/моль) та визначали вміст радіоактивних сполук (вихідної та метаболітів) методом рідинної сцинтиляційної фотометрії. Встановлено, що максимальний вміст радіоактивних продуктів спостерігається через 0,5 год у плазмі та через 1–2 год у внутрішніх органах (печінка, нирки, легені), водночас не було виявлено орга-на або тканини, що накопичують 14С-продукти. За даними концентрації в плазмі крові абсолютна біо-доступність після перорального введення складає ~ 0,97. Не було виявлено γ-аміномасляної кислоти та її подальшого метаболіту бурштинового напівальдегіду, отже, можна припустити, що вона не є метаболітом габальгіну, та ця частина зберігається в молекулі, принаймні, протягом часу дослідження. |
uk_UA |