dc.contributor.author |
Гогаєва, О. К. |
|
dc.contributor.author |
Нудченко, О. О. |
|
dc.contributor.author |
Малишева, Т. А. |
|
dc.contributor.author |
Шнайдер, Л. М. |
|
dc.contributor.author |
Тертична, А. С. |
|
dc.contributor.author |
Ставінчук, В. І. |
|
dc.contributor.author |
Руденко, С. А. |
|
dc.date.accessioned |
2025-03-07T09:00:37Z |
|
dc.date.available |
2025-03-07T09:00:37Z |
|
dc.date.issued |
2024 |
|
dc.identifier.citation |
Клінічний випадок ургентного кардіохірургічного лікування військового з рухомим тромбом у ділянці верхівкової аневризми лівого шлуночка / О. К. Гогаєва, О. О. Нудченко, Т. А. Малишева [та ін.] // Український журнал серцево-судинної хірургії. – 2024. – Т. 32, № 1. – С. 76–82. |
uk_UA |
dc.identifier.other |
DOI: 10.30702/ujcvs/24.32(01)/GN005-7682 |
|
dc.identifier.uri |
https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7066 |
|
dc.description.abstract |
Резюме. На тлі військових дій, посттравматичного стресового розладу спостерігається прогресування атеросклеротичного процесу, що може призвести до виникнення інфаркту міокарда навіть у молодих людей. Аневризма лівого шлуночка (АЛШ) у військовослужбовців є наслідком несвоєчасної реваскуляризації інфаркт-залежної артерії, вогнепального поранення серця, травми грудної клітки тощо. Наявність дискінетичної ділянки створює умови для формування тромбів у порожнині АЛШ. Тромбоз АЛШ асоціюється з підвищеним ризиком емболії, ішемічного інсульту та раптової серцевої смерті.
Опис випадку. Військовослужбовець А., 37 років, екстрено шпиталізований в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» з рухомим тромбом у ділянці АЛШ, розміром 4,5 × 3 см, з ознаками лізису та загрозою відриву за даними ехокардіографії. Перенесений на ногах Q-інфаркт міокарда діагностовано орієнтовно через 5 місяців на тлі декомпенсації стану та зниження скоротливості лівого шлуночка до 34 %. Пацієнту проведено екстрене кардіохірургічне втручання – аорто-коронарне шунтування, резекція АЛШ з тромбектомією в умовах штучного кровообігу. Тривалість операції становила 7 годин, час перетискання аорти – 53 хвилини, час перфузії – 93 хвилини, крововтрата – 500 мл. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Пацієнт виписаний на 7-у добу з покращенням, фракція викиду становила 40 %.
Висновок. Відсутність можливості вчасно провести електрокардіографію та ехокардіографію військовим з гострим загрудинним болем зменшує шанси на діагностику та лікування інфаркту міокарда в рамках терапевтичного вікна, що призводить до виникнення ускладнених форм ішемічної хвороби серця, а саме аневризми лівого шлуночка. Ехокардіографія має вирішальне значення у прийнятті рішення про екстреність кардіохірургічного втручання при тромбованих аневризмах лівого шлуночка. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA_ |
uk_UA |
dc.publisher |
Український журнал серцево-судинної хірургії |
uk_UA |
dc.subject |
військовослужбовець |
uk_UA |
dc.subject |
інфаркт міокарда |
uk_UA |
dc.subject |
гострий коронарний синдром |
uk_UA |
dc.subject |
тромбована аневризма лівого шлуночка |
uk_UA |
dc.subject |
кардіохірургія |
uk_UA |
dc.subject |
тромбектомія |
uk_UA |
dc.subject |
ехокардіографія |
uk_UA |
dc.title |
Клінічний випадок ургентного кардіохірургічного лікування військового з рухомим тромбом у ділянці верхівкової аневризми лівого шлуночка |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |