dc.identifier.citation |
Кохан Б. І. Боротьба з антибіотикорезистентністю на прикладі районної лікарні в умовах створення відділів з інфекційного контролю / Б. І. Кохан, О. О. Яковлева, Ю. В. Хавхалюк //Клінічна фармакологія сьогодення: шляхи максимальної допомоги лікарській спеціальності: матеріали XІІ Всеукр. наук.-практ. конф. за участю міжнар. спеціалістів з клінфармакології, Вінниця, 9–10 листоп. 2023 р. – Вінниця, 2023. – С. 78–81. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Згідно з численними даними наукових досліджень, мікроорганізми набувають все більшої стійкості до антимікробних препаратів, що у перспективі значно утруднює підбір антибіотика для лікування інфекційного процесу. Пов’язано це з нераціональним поживанням антибіотиків пацієнтами не за показаннями, а також нераціональне їх призначення лікарями як на амбулаторному, так і на стаціонарному етапі наданні медичної допомоги. Саме тому у більшості країн Європи та США запроваджені спеціальні комітети, які моніторують коректність та обсяги споживання антимікробних засобів у лікарнях. В Україні, згідно з наказом №1614, почали функціонувати у лікарнях відділи інфекційного контролю (ВІК), при яких працюють клінічні фармацевти, що здійснюють моніторинг споживання антимікробних препаратів у закладі. Лікарі при призначенні антибіотиків заповнюють спеціальні форми з адміністрування антимікробних препаратів і подають їх клінічним фармацевтам лікарні. У свою чергу, клінічні фармацевти ВІК здійснюють аналіз цих форм, подання інформації з приводу використання антибіотиків у лікарні до Обласних центрів контролю та профілактики хвороб. Важливо зазначити, що на основі отриманих даних, у серпні 2023 р. деякі антибіотики (Цефтріаксон, Левофлоксацин) були віднесені до групи резерву С (за класифікацією AWaRe). Тому важливо проаналізувати, як змінилося адміністрування антибіотиків у лікарнях під впливом вищезазначених реформ та змін. |
uk_UA |