Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Старовєр, А. В. | uk_UA |
dc.contributor.author | Коньков, Д. Г. | uk_UA |
dc.contributor.author | Starovier, A. V. | en |
dc.contributor.author | Konkov, D. G. | en |
dc.date.accessioned | 2024-10-14T09:49:05Z | en |
dc.date.available | 2024-10-14T09:49:05Z | en |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Старовєр А. В. Сечокам'яна хвороба і вагітність: особливості клініки та менеджменту очима акушера / А. В. Старовєр, Д. Г. Коньков // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2024. – №3 (28). – С. 511–519. – DOI:10.31393/reports-vnmedical-2024-28(3)-22 | uk_UA |
dc.identifier.other | DOI:10.31393/reports-vnmedical-2024-28(3)-22 | en |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/6615 | en |
dc.description.abstract | В статті наведені результати структурованого огляду вітчизняних та іноземних літературних джерел в пошукових базах PUBMED, EMBASE, Google Scholar, UpToDate, Web of Science, Scopus стосовно проблеми сечокам’яної хвороби під час вагітності за останні 15 років. Пошук проводився з застосуванням термінів “вагітність”, “сечокам’яна хвороба і вагітність”, “ниркова колька” окремо та в поєднанні з “камінь”, “камінь в нирках”, “ультразвукове дослідження”, “магнітно-резонансна томографія”, “комп’ютерна томографія”, “черезшкірна нефростомія”, “сечоводний стент”, “уретероскопія”. Додаткові публікації були виявлені шляхом огляду списків посилань на відповідні статті, виявлені при першому пошуку літератури. Всього було опрацьовано 53 статей. Виявлено, що дана патологія є найбільш поширеною неакушерською причиною госпіталізації вагітних та в 80-90% діагностується у II-III триместрах, коли захворювання має перебіг із максимально розгорнутою клінічною картиною. УЗД залишається рекомендованим варіантом першої лінії візуалізації. Складні випадки, такі як підозра на інфікування, вимагають термінової декомпресії, наприклад у вигляді черезшкірної нефростомії. У цій статті висвітлено фармакотерапевтичні засоби, які вважаються безпечними для використання під час вагітності. Якщо показане хірургічне втручання, докази підтверджують, що уретероскопія є безпечним варіантом, якщо інфекцію лікували. Уретероскопія може запропонувати остаточне видалення каменю(ів) і може бути менш обтяжливою щодо неприємних симптомів порівняно з постійним стентом сечоводу або нефростомою, які також потребують регулярної заміни через високу схильність до інкрустації під час вагітності. Підхід до ведення нефролітіазу під час вагітності має певні труднощі, оскільки застосування діагностичних і лікувальних методів обмежене. Менеджмент даної категорії пацієнтів завжди вимагає мультидисциплінарного підходу, залежить від наявності ускладнень та потребує ретельного спостереження пацієнток протягом всієї вагітності. The article presents the results of a structured review of ukranian and foreign literary sources in the search databases PUBMED, EMBASE, Google Scholar, UpToDate, Web of Science, Scopus regarding the problem of urolithiasis during pregnancy over the past 15 years. The search was carried out using the terms “pregnancy”, “urolithiasis and pregnancy”, “renal colic” separately and in combination with “stone”, “kidney stone”, “ultrasound examination”, “magnetic resonance imaging”, “computed tomography”, “percutaneous nephrostomy”, “ureteral stent”, “ureteroscopy". The additional publications were identified by reviewing the reference lists of relevant articles identified in the first literature search. A total of 53 articles were incuded. There were found that this pathology is the most common non-obstetrical cause of hospitalization of pregnant women and is diagnosed in 80-90% in the II-III trimesters, when the disease has a course with the most extensive clinical scenario. Ultrasound remains the recommended first-line imaging option. omplicated cases, such as suspected infected obstructed system, require urgent decompression such as in the form of percutaneous nephrostomy. This review highlights conservative treatment that have been considered safe for use during pregnancy. If surgery is indicated, the evidence supports that ureteroscopy is a safe option if the infection has been treated. Ureteroscopy may offer definitive removal of the stone(s) and may be less burdensome in terms of unpleasant symptoms compared to a permanent ureteral stent or nephrostomy, which also require regular replacement due to the high propensity for encrustation during pregnancy. The approach to the management of nephrolithiasis during pregnancy has certain difficulties, since the use of diagnostic and therapeutic methods is limited. Management of this category of patients always requires a multidisciplinary approach, depends on the presence of complications and requires careful observation of patients throughout pregnancy. | uk_UA, en |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Вісник Вінницького національного медичного університету | uk_UA |
dc.subject | pregnancy | en |
dc.subject | urolithiasis | en |
dc.subject | renal colic | en |
dc.subject | nephrostomy | en |
dc.subject | ureteral stent | en |
dc.subject | ureteroscopy | en |
dc.subject | вагітність | uk_UA |
dc.subject | сечокам’яна хвороба | uk_UA |
dc.subject | ниркова колька | uk_UA |
dc.subject | нефростомія | uk_UA |
dc.subject | стентування сечоводу | uk_UA |
dc.subject | уретероскопія | uk_UA |
dc.title | Сечокам'яна хвороба і вагітність: особливості клініки та менеджменту очима акушера | uk_UA |
dc.title.alternative | Kidney stone disease and pregnancy: the features of the obstetric clinical management | en |
dc.type | Article | en |