Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Конопліцький, В. С. | uk_UA |
dc.contributor.author | Шавлюк, Р. В. | uk_UA |
dc.date.accessioned | 2024-02-26T15:29:09Z | en |
dc.date.available | 2024-02-26T15:29:09Z | en |
dc.date.issued | 2020 | |
dc.identifier.citation | Конопліцький В. С. Чи безпечний емпіричний підхід до виконання доступу при хірургії пілонідальної хвороби у дітей? / В. С. Конопліцьккий, Р. В. Шавлюк // Хірургія дитячого віку. – 2020. – № 4 (69). – С. 43–50. – DOI: 10.15574/PS.2020.69.43 | uk_UA |
dc.identifier.issn | ISSN 2304-0041 | en |
dc.identifier.other | DOI: 10.15574/PS.2020.69.43 | en |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/6467 | en |
dc.description.abstract | Мета дослідження: визначити топічну локалізацію структурних складових анального сфінктеру та сформулювати основні постулати формування безпечного анатомічного доступу при хірургії пілонідальної хвороби у дітей. Матеріали і методи. Дослідження було проведено на 10 тілах померлих дітей, що за життя не мали патології крижово-куприкової ділянки та тазу, віком від 12 до 17 років, серед яких 5 дівчаток та 5 хлопчиків. Препаровано стовпчики м’яких тканин шириною в 1 см й довжиною до 5 см на відстані 1 см від ануса на 12 год.,3 год., 6 год. та 9 год. відповідно до циферблату, в положенні на спині. Після підготовки та фіксації препаратів виконано їх фарбування та виготовлено поперечні зрізи анальних сфінктерів товщиною 5–7 мкм. Проведено аналіз отриманих морфометричних даних. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Хірургія дитячого віку | uk_UA |
dc.subject | пілонідальна хвороба | uk_UA |
dc.subject | діти | uk_UA |
dc.subject | морфометрія | uk_UA |
dc.subject | оперативне втручання | uk_UA |
dc.title | Чи безпечний емпіричний підхід до виконання доступу при хірургії пілонідальної хвороби у дітей? | uk_UA |
dc.type | Article | en |