Педіатричні аспекти гострого гематогенного остеомієліту в дитини раннього віку: клінічний випадок

Abstract

Наведено клінічний випадок дитини раннього віку з гострим гематогенним остеомієлітом, госпіталізованої зі скаргами на підвищення температури тіла до 40"С, неспокій, припухлість і гіперемію нижньої частини правого стегна та правого колінного суглоба, порушення рухів у правій ніжці. Загальний стан дитини на момент госпіталізації був тяжким за рахунок інтоксикаційного, гіпертермічного синдромів і локальних змін у правій нижній кінцівці, яка була у вимушеному положенні, про нації. Активні рухи у правій ніжці не відмічалися, пасивні - були болючими. Ротаційні рухи в правій ніжці можливі, але болючі. М’які тканини в ділянці правого кульшового та колінного суглобів, а також стегна були не змінені за кольором, відмічався їхній набряк. Висновки. Симптоми гострого гематогенного остеомієліту в дітей раннього віку часто неспецифічні. На перший план у дітей цієї вікової групи виходять симптоми інтоксикаційного синдрому та локальні зміни у вигляді порушення рухів у кінцівці. Під час огляду можна виявити біль, чітко локалізований з чутливістю над інфікованою кісткою: можливий набряк. Зміни в загальному аналізі крові є слабко вираженими, тоді як визначення С-реактивного білка, проведене під час початкової оцінки, може слугувати базовим значенням для послідовного моніторингу. На початку захворювання чутливість звичайної рентгенографії є низькою, рентгенологічні зміни з’являються лише на 7-21-шу добу після інфікування. Емпіричну антимікробну терапію, спрямовану на Staphylococcus aureus, слід призначати одразу після виявлення клінічних ознак гострого гематогенного остеомієліту, ще до отримання результатів додаткових методів дослідження. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації.