Показники досліджень психологічних особливостей хворих на глосодинію після комплексного лікування

Abstract

Мета. Вивчити ефективність впровадження розпрацьованого методу комплексного лікування хворих з глосодинію за показниками психологічного обстеження після лікування пацієнтів. Матеріали та методи. Проведено дослідження психологічних особливостей (за показниками опитувальників СМОЛ, PEN, Ч.Д. Спілбергера) 49 хворих на глосодинію віком від 46 до 65 років через 1 рік після комплексного лікування, які згідно вікової класифікації А. А. Маркосян поділено на 2 групи: II періоду зрілого віку (14 осіб основної групи, 14 – порівняльної) і літнього (відповідно 11 і 10 осіб). Лікування основної групи хворих проводили за розробленим нами методом, порівнювальної – за традиційним. Результати. Дослідження психологічного стану виявило його покращення у основній групі пацієнтів з глосодинією. На це вказувало достовірне підвищення контролю над емоціями (шкала К), менш вираженого психологічного дискомфорту (F) та драматизації проблем у зв’язку з захворюванням (F – K). Істотне зниження емоційної лабільності (на 33,3% в II періоді зрілого віку і на 38,7% – в літньому), імпульсивності (на 15,6 і 11,2%), конституціонально обумовленої тривожності (на 29,6 і 30,9%) та поєднання з статистично значимими підвищеннями шкал «сильного» регістру – 6-ої (на 32,9 і 30,3%) та 9-ої (на 36,9 і 23,9%) у профілі особистості СМОЛ свідчили про нормалізацію психоемоційної сфери, зменшення внутрішнього протиріччя та підвищення оптимістичного погляду щодо подолання проблем з хворобою. Вірогідне зниження рівня нейротизму за опитувальником Ганса та Сибілли Айзенк (відповідно на 25,3 і 42%, при р<0,001), підтверджували високу ефективність використання психотропного препарату персен у комбінуванні з габапентином або лірикою та енеріоном при лікуванні хворих на глосодинію. Висновки. Після проведення лікування у хворих основної групи із застосуванням седативних, вітамінних та протисудомних препаратів в поліструктурі особистісного профілю встановлено нормалізацію психоемоційної сфери. Позитивна динаміка психологічного стану хворих вказувала на високу ефективність його корекції за допомогою запропонованого методу.