Аннотации:
Мета роботи: проаналізувати досвід лікування хворих з ускладненими дивертикулами товстої кишки, в тому числі з використанням лапароскопії і ендоскопічної техніки для удосконалення та вибору належної діагностично лікувальної тактики при даній патології. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 121 хворого за період з 2008 до 2021 р. госпіталізованих ургентно при ускладненнях дивертикулярної хвороби, які виникли: товстокишкова кровотеча – у 60 хворих, дивертикуліт – у 9, перфорація дивертикула – у 19, дивертикулярний інфільтрат – у 18, а у 15 хворих було поєднання: дивертикуліт та дивертикулярний абсцес – у 6, дивертикуліт та перитоніт – у 4, дивертикуліт із динамічною кишковою непрохідністю – у 5. Хворим застосовували стандартний діагностично-лікувальний алгоритм.
Результати досліджень та їх обговорення. В групі хворих із клінікою товстокишкової кровотечі (60) при неефективності гемостатичної терапії у 7 пацієнтів в ургентному порядку було виконано резекцію ураженого сегмента товстої кишки з кровоточивими дивертикулами в об’ємі лівобічної геміколектомії (6) та резекції сигмоподібної кишки (1) з формуванням анастомозу “кінець в кінець”. У групі хворих із запальними ускладненнями дивертикулярної хвороби неперфоративного генезу (42) розпочинали консерватине загальне та місцеве лікування. Прооперовано 6 хворих, у яких спостерігали прогресування інфільтрату та абсцедування: резекція сегмента товстої кишки з дивертикулярним абсцесом із виведенням кінцевої стоми. В групі з перфоративним дивертикулітом (19) всі хворі були в ургентному порядку прооперовані. Післяопераційної летальності не спостерігали. У хворих, яким застосовували лапароскопічні методи діагностики та лікування, післяопераційних ускладнень з боку післяопераційної рани не спостерігали. Таким чином, найпоширенішими ускладненнями дивертикулярної хвороби є запальні ускладнення та кровотеча, лікування яких переважно консервативне. Лікувальна тактика при запальних ускладненнях дивертикулів диференційована: спочатку консервативна з місцевою протизапальною терапією, а при ускладненні перфорацією – хірургічна з можливим застосуванням малоінвазивних лапароскопічних методів лікування.
