Кишкові стоми: причини формування та їхні ускладнення

Abstract

Мета. Проаналізувати причини формування кишкових нориць при травмах та захворюваннях органів черевної порожнини різного генезу та виявити причини розвитку ускладнень при них. Матеріали і методи. Досліджено результати лікування 88 хворих, які знаходились на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Центрального Регіону та у Військово-медичному клінічному центрі Північного Регіону, яким були виконані оперативні втручання з формуванням кишкової нориці за період з 2015 по 2022 роки. Причинами проведення оперативних втручань у 17 випадках була бойова травма живота, у 53 - захворювання кишечника злоякісного генезу, у 15 - дивертикулярна хвороба, інші: ножове поранення живота - у 1, пельвіоректальний парапроктит - у 1, мезентеріальний тромбоз - у 1. Результати та їх обговорення. У післяопераційному періоді у 22 хворих спостерігалися ускладнення після формування стом. Дані ускладнення були розподілені на ускладнення з боку стоми та кишки стоми, а також шкіри навколо стоми. У деяких хворих виникало 2-3 ускладнення, тому загальна кількість ускладнень перевищувала загальну кількість пацієнтів. Серед ранніх спостерігались наступні ускладнення: парастомальний дерматит (17) з виразкуванням (8), парастомальний інфільтрат (3), парастомальний абсцес (1), ретракція стоми (3), відходження стоми від шкіри і її провалювання (1), некроз стоми (1), кровотеча (1), неспроможність кукси (1), абсцес черевної порожнини (1). Серед пізніх ускладнень намі відмічено: пролапс стоми (3), лігатурні нориці (7), стриктура стоми (1), парастомальні грижі (2), гіпергрануляції (6). Частота виникнення даних ускладнень, на нашу думку, залежить від правильності формування стом з дотриманням належної хірургічної техніки, врахування анатомічних особливостей будови передньої черевної стінки, конституційних особливостей пацієнта, ступеня інфікування парастомальних тканин. Висновки. Найбільш поширеними ранніми ускладненнями після формування стом є гнійно-запальні, які виникали в 25,0 % хворих оперованих ургентно. Серед пізніх ускладнень були поширеними такі ускладнення, як лігатурні нориці, пролапс та параколостомічні грижі - до 7,95 %, які вимагали проведення оперативних методів корекції.