Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Шевчук, А. М. | uk |
dc.date.accessioned | 2022-11-04T19:04:56Z | |
dc.date.available | 2022-11-04T19:04:56Z | |
dc.date.issued | 2021 | |
dc.identifier.citation | Шевчук А. М. Особливості організації дистанційного навчання студентів /А. М.Шевчук, О. Редько, Г. Шикiтка // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвуз. зб. наук. праць молодих вчених Дрогобиц. держ. пед. ун-ту імені Івана Франка. - 2021. - Вип. 36, т. 3. – С. 295-302. - DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/36-3-49 | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2308-4855 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/5787 | |
dc.description.abstract | Сучасні глобалізаційні процеси, а також тенденції, спричинені загальносвітовою пандемією, стають передумовами трансформації освітнього простору. Сьогодні особливу роль у навчальному процесі студентів відіграють інформаційні та цифрові технології, підвищуються вимоги до рівня професійної компетентності майбутніх фахівців, оновлюються освітні концепції, виникає потреба в застосуванні дистанційних методів організації начального процесу. У контексті забезпечення сталого соціально-економічного розвитку стратегічним орієнтиром є використання дистанційного навчання на рівні із традиційним. У статі проаналізовано особливості організації дистанційного навчання як перспективної форми підготовки спеціалістів, яка сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності вітчизняних фахівців на глобальному ринку праці. У науковій роботі поняття дистанційного навчання студентів було проаналізовано як дієвий механізм забезпечення гнучкості індивідуальної освітньої траєкторії, який ураховує не лише мобільність людських ресурсів, а і рівень цифровізації, характерний для сучасного суспільства. У процесі зміни науково-освітнього простору постає питання вибору найбільш ефективних із позиції збагачення професійного й особистісного потенціалу інструментів забезпечення дистанційного навчання. Було визначено, що основними із сучасних методів дистанційної підготовки, які набули широкого вжитку в повсякденній педагогічній практиці, є як формальні методи – традиційні, так і неформальні – інноваційні. Дослідження проблематики здійснювалось за допомогою застосування методів порівняння, абстракції, аналізу й узагальнення. На основі аналізу теоретико-методологічного підґрунтя було визначено, що перспективність розвитку дистанційної освіти спричинена збалансованим застосуванням мультикомпонентних методик навчання, зокрема ефективним поєднанням усіх переваг інформаційно-комунікаційних технологій та мультисенсорного навчання. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.subject | дистанційне навчання | uk_UA |
dc.subject | неформальне навчання | uk_UA |
dc.subject | вища освіта | uk_UA |
dc.subject | саморозвиток | uk_UA |
dc.subject | інформаційні технології | uk_UA |
dc.subject | інформатизація та цифровізація суспільства | uk_UA |
dc.title | Особливості організації дистанційного навчання студентів | uk_UA |
dc.title.alternative | Features of distance learning organization students | uk_UA |
dc.type | Article | en |