Мотивація і працездатність медичних працівників сфери охорони психічного здоров’я як предиктор їхнього психологічного благополуччя

Abstract

В статті представлено дані опитування медичних працівників Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної Ради» щодо факторів внутрішньої та зовнішньої мотивації професійної діяльності лікарів та середнього медичного персоналу. Визначено три типи мотивації та мотиваційні комплекси у медичних працівників ЗОЗ, використано класифікацію мотиваційних факторів: «мотиватори» і «чинники контексту», або «гігієнічні чинники», які провокують негативний стрес який впливає на якість надання медичної допомоги. Аналізуючи дані опитування встановлено, що зовнішня негативна мотивація перевищує зовнішню позитивну у чоловіків-лікарів та у жінок-СМП – 3,2+0,8 і 3,0+1,2 бала відповідно, тому у цих медичних працівників спостерігається зниження зацікавленості до роботи, відсутність прагнення до кар’єрного росту, відсутність само сприйняття, байдужість до роботи, до пацієнтів, що може впливати негативно на якість надання медичної допомоги, на міжособистісні стосунки в колективі та вдома. Проаналізовано результати анкетування щодо диференційної оцінки станів зниженої працездатності медичних працівників психоневрологічної лікарні. Із отриманих результатів встановлено високий ступень індексу перенасичення у жінок-лікарів 3,2% і жінок-СПМ 1,6% та висока ступінь стомлення – 4,8% і 3,9% відповідно, що може оцінюватись як стан перед хвороби у жінок. Запропоновані профілактичні заходи щодо подолання цих станів та покращення психосоціального середовища для якісного виконання своїх професійних обов’язків і задоволення своєю працею.