Інформативність лабораторних методів дослідження вагітнихжінок із хронічними запальними захворюваннями кишечника

Abstract

Мета роботи – продемонструвати значущість лабораторних показників у вагітних з хронічними запальними захворюваннями кишечника (ХЗЗК). Обстежені пацієнтки були розподілені на основну групу (виразковий коліт, n=40) та групу контролю (практично здорові жінки, n=30). Формування груп спостереження здійснювалося методами суцільного та вибіркового аналізу. Досліджували показники васкуло-ендотеліального фактору росту (ВЕФР), сироваткового рівня вітаміну Д, гомоцистеїну, маркери нейтрофільного інтестинального запалення (фекальний кальпротектин, сироваткові рівніфактору некрозу пухлини ? та інтерлейкіну-4). Формування бази даних і всі розрахунки проводили з використанням пакетів програм STATISTICA6.1 (NoАХХR910F374605FA) та MedCalc (version 17.7.7, MedCalcSoftware). Статистична обробка кількісних даних включала розрахунок середнього значення та стандартної похибки середнього (±m) з використанням параметричних критеріїв (у разі нормального закону розподілу) або непараметричного критерію Манна-Уітні (у разі відмінності закону розподілу від нормального). При аналізі інформативності лабораторних методів дослідження було встановлено, що для жінок із ХЗЗК було притаманно: зростання рівня фекального кальпротектину, прозапальних цитокінів ФНПα та інтерлей-кіну-4, гомоцистеїну. При аналізі маркерів ендотеліальної дисфункції у вагітних з ХЗЗК було діагностовано достовірне підвищення сироваткового рівня васкуло-ендотеліального фактору росту та зростання показника мікроальбумінурії, що дало змогу говорити про асоціативність виразкового коліту з розвитком ґестаційної ендотеліопатії у таких жінок.