Діагностична значущість клініко-параклінічних ознак позалікарняної пневмонії у дітей

Abstract

Захворювання респіраторного тракту актуальні в педіатричній практиці, що пов'язано з широкою розповсюдженістю та частими ускладненнями, особливо у дітей раннього віку. Метою даного дослідження було оцінити діагностичну значущість клінічних симптомів, лабораторних та ультрасонографічних показників при пневмонії у дітей перших 3-х років життя. Ретроспективно вивчена медична документація 218 дітей, які знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні для дітей раннього віку з діагнозом пневмонія за період з 2016-2018 рр. Середній вік дітей становив 11,67±9,97 місяців і знаходився в межах від 1 місяця до 3 років. Співвідношення хлопчиків та дівчаток практично не відрізнялось (51,8% та 48,2% відповідно). До першої групи увійшли діти віком до року (середній вік 4,57±0,84 міс.; n=88). Другу групу становили діти віком від 1-го до 3-х років (середній вік 18,2±4,25 міс.; n=130). Для характеристики інформативності клініко-лабораторних симптомів використовували об'єктивні параметри, що визначені як операційні характеристики тестів. До найважливіших операційних характеристик методів діагностики відносили: чутливість (Se, sensitivity), специфічність (Sp, specificity). Для перевірки статистичних гіпотез про відмінності абсолютних і відносних частот, часток та відношення в двох незалежних вибірках використовували критерій хі-квадрат (χ2). При деталізації анамнезу встановлено, що частіше захворювання було пов'язане з несвоєчасним зверненням та амбулаторним лікуванням. Були отримані різні дані щодо показників абсолютного та відносного ризику, а також чутливості та специфічності особливостей локалізації пневмонії залежно від віку. Тому частоту двобічної пневмонії розглядали як показник ризику. При надходженні температура тіла у пацієнтів була 38,2±0,66°С, переважаючими скаргами були малопродуктивний або продуктивний кашель, також у ряді випадків - задишка та нежить. Таким чином, у дітей раннього віку з пневмонією діагностично значущим клінічним симптомом є двобічне враження легень (82,6%), порівняно з правобічним (15,1%) та лівобічним (2,3%), яке достовірно частіше виявляється у дітей до 1-го року життя порівняно з пацієнтами 1-3-х років; лабораторними особливостями є вірогідно більш високий рівень печінковоспецифічних ферментів - АлАТ та АсАТ у дітей до 1-го року; до ультрасонографічних показників, що асоціюються з наявністю пневмонії у дітей раннього віку, віднесено збільшені розміри печінки, деформацію жовчного міхура, наявність осаду у жовчному міхурі, дискінезію жовчовивідних шляхів, потовщення стінки жовчного міхура; у дітей до 1-го року життя виявлено ризик збільшення розмірів печінки та дискінезії жовчних шляхів.