Концепція вдосконалення діагностичного алгоритму при післяпологових гнійно-запальних захворюваннях

Abstract

Мета дослідження – удосконалення діагностики та прогнозування розвитку післяпологового ендометриту шляхом застосування методу флуоресцентної спектроскопії. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження в експериментальній частині (перший етап досліджень) були розведення сироватки крові 6-денним посівом на цукровий бульйон Staphylococcus aureus, у клінічній частині (другий етап) – сироватка крові основної (120 породіль із післяпологовим ендометритом) та контрольної (38 осіб із неускладненим перебігом післяпологового періоду) груп. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, метод флуоресцентної спектроскопії, математично-статистичні. Результати дослідження та їх обговорення. Спектри флуоресценції розведень сироватки крові бактерійною культурою (6-денний посів на цукровий бульйон Staphylococcus aureus), починаючи з 20 % вмісту посівів у сироватці крові, дають змогу відтворити пропорції, які характерні для спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові при сепсисі in vivo. При дослідженні спектрально-флуоресцентних характеристик породіль із післяпологовими ендометритами встановлено, що у 90,8 % пацієнток основної групи мало місце зниження інтенсивності флуоресценції сироватки крові, р<0,0001, а у 38,3 % мав місце довгохвильовий зсув спектрів флуоресценції сироватки крові, р=0,007 (статистично достовірні відмінності). Отримані закономірності мають попередній доманіфестний характер і фіксуються за 24–48 годин до появи виражених клінічних проявів захворювання. Висновок. Використання спектрально-флуоресцентних маркерів сироватки крові в комплексній діагностиці гнійно-запальних захворювань, у тому числі й післяпологового ендометриту, дозволяє достовірно діагностувати дане захворювання до появи яскраво виражених клінічних проявів та здійснювати прогностичну оцінку його перебігу, у тому числі і в процесі лікування.