Аннотации:
Мета роботи: оцінка перспективи реваскуляризуючих та нереваскуляризуючих втручань при хронічній ішемії, що загрожує втратою кінцівки, на ґрунті значних інфрапоплітеальних уражень.
Матеріали і методи. Спостерігали 121 хворого на хронічну ішемію, що загрожує втратою кінцівки. Проводили фізикальне, клініко-лабораторне і біохімічне обстеження, УЗ-сканування, артеріографію. У 27 хворих було виконано балонну ангіопластику гомілкових артерій. У 50 хворих проводили курс (4–7 процедур) форсованого внутрішньоартеріального лаважу та блокад сідничного/стегнового нервів. У 44 хворих проводили лише реотропну фармакотерапію.
Результати досліджень та їх обговорення. Ефективність балонної ангіопластики становила 74,1%. Успішніші результати лікування спостерігали у хворих, серед яких достовірно переважали “короткі” стенози (80 % проти 42,9 % при неуспішному лікуванні), збережене артеріальне русло стопи (100 % проти 42,9 %), рідше зустрічався цукровий діабет або артеріальна гіпертензія ІІІ ст (25 % проти 85,7 %). Збереження кінцівки становило 85,2 %. Ефективність форсованого лаважу та блокад становила 52 %. Успішніші результати лікування cпостерігали у хворих, серед яких достовірно меншою була частка пацієнтів із протяжними стенозами (11,5 % проти 54,2 %), значно ураженим артеріальним руслом стопи (3,9 % проти 70,8 %) та наявністю цукрового діабету або артеріальної гіпертензії ІІІ ст (30,8 % проти 79,2 %). Збереження кінцівки становило 78 %. Негативний результат форсованого лаважу та блокади нервів є додатковим аргументом на користь ампутації. Ефективність реотропної терапії становила 20,4 %. Успішні результати лікування спостерігали у хворих, серед яких достовірно переважали “короткі” стенози (66,7 % проти 14,3 %), збережене артеріальне русло стопи (100 % проти 31,4 %), рідше зустрічався цукровий діабет або артеріальна гіпертензія ІІІ ст (44,4 % проти 74,3 %). Збереження кінцівки становило 40,9 %.
