Репозиторий Винницкого национального медицинского университета имени Н. И. Пирогова

Когнітивно-мотиваційні детермінанти формування здоров’язберігаючих компетенцій школярів у контексті провідних положень сучасної профілактичної медицини та соціальної педіатрії

Показать сокращенную информацию

dc.contributor.author Сергета, І. В.
dc.contributor.author Серебреннікова, О. А.
dc.contributor.author Теклюк, Р. В.
dc.date.accessioned 2020-02-03T08:55:13Z
dc.date.available 2020-02-03T08:55:13Z
dc.date.issued 2018
dc.identifier.citation Когнітивно-мотиваційні детермінанти формування здоров’язберігаючих компетенцій школярів у контексті провідних положень сучасної профілактичної медицини та соціальної педіатрії / Сергета І. В., Серебреннікова О. А.,Теклюк, Р. В. // Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології Липень/Вересень.- 2018.- Том 12.- №3.- С. 59-60. uk_UA
dc.identifier.uri https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4315
dc.description.abstract Встановлено, що показники інтернальності локусу контролю, власної відповідальності за здоров’я та бажання старшокласників більше знати про здоров’я є вагомими когнітивно-мотиваційними детермінантами здорового способу життя сучасних школярів, оскільки пов’язані з широким спектром як позитивних, так і негативних форм поведінки, пов’язаної із здоров’ям. Інтернальний локус контролю має зв’язок, насамперед, із засудженням ризикованих форм поведінки. Підлітки, які беруть на себе відповідальність за власне життя, як правило, схильні уникати шкідливих звичок, однак, не роблять якихось виражених кроків у напрямку до свідомого формування здорового способу життя. Готовність нести відповідальність за власне здоров’я декларується більшістю старшокласників, що доводять дані наших досліджень, проведені в динаміці останніх 15 років. Результати кореляційного аналізу вказують на те, що дівчата, котрі декларують особисту відповідальність за здоров’я, схильні уникати ризикованих форм поведінки, тоді як юнаки, декларуючі відповідальність за власне здоров’я, часто не відображають це переконання у реальних діях. Цілком неочікуваною є інформація про те, що ці ж юнаки доволі часто дотримуються питань гендерної рівності у питанні щодо визначення віку готовності до народження дитини та піклування про неї. Висловлене дівчатами небажання отримати додаткову інформацію з тем, пов’язаних зі здоров’ям, повинно викликати прискіпливу увагу, оскільки воно виявляє найбільш проблемну групу старшокласниць, котрі не мають достатніх медико-санітарних знань, не сформували позитивного ставлення до здоров’я як провідної цінності життя. Серед юнаків висловлене небажання поглибити свої знання про здоров’я пов’язане лише з однією загрозливою тенденцією – юнаки часто не вважають за потрібне дізнаватись нову інформацію про здоров’я, тому що здоров’я не є провідною цінністю їхнього життя. uk_UA
dc.language.iso uk_UA_ uk_UA
dc.publisher Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології Липень/Вересень 2018 uk_UA
dc.subject когнітивно-мотиваційні детермінанти uk_UA
dc.subject здоров’язберігаючі компетенції uk_UA
dc.subject сучасна профілактична медицина uk_UA
dc.subject соціальна педіатрія uk_UA
dc.title Когнітивно-мотиваційні детермінанти формування здоров’язберігаючих компетенцій школярів у контексті провідних положень сучасної профілактичної медицини та соціальної педіатрії uk_UA
dc.type Thesis uk_UA


Файлы в этом документе

Данный элемент включен в следующие коллекции

Показать сокращенную информацию