Короткий опис (реферат):
За даними Вінницького «Алерго-імунологічного центру» (2017-2018 рр.) серед 192 хворих з порушенням носового дихання в 132 випадках виконувалась відеоендоскопія носа і носоглотки з метою верифікації діагноза. В структурі причин порушення носового дихання спостерігались: гіпертрофія носоглоткового мигдалика (68,8 %), алергічна риносинусопатія (14,8 %), викривлення перегородки носа (13,7 %), аденоїдит (8,3%), хронічний поліпозний синусит (6,3 %), вазомоторна риносинусопатія (4,2 %), гострий гнійний гайморит (3,2 %), антрохоанальний поліп (1,1 %) і атрезія хоан (0,5 %). Результати аналізу свідчать про переважання в структурі причин порушення носового дихання гіпертрофії носоглоткового мигдалика (68,8 %); гіпердіагностику пацієнтами алергічної риносинусопатії як єдиної причини назальної обструкції в 85,2 % випадків; доцільність відеоендоскопії носа і носоглотки для верифікації причини назальної обструкції і контроля ефективность її лікування.
Согласно данных Винницкого «Алерго-иммунологического центра» (2017-2018 гг.) среди 192 больных з нарушением носового дыхания в 132 случаях выполнялась видеоэндоскопия носа и носоглотки с целью верификации диагноза. В структуре причин нарушения носового дыхания наблюдались: гипертрофия носоглоточной миндалины (68,8 %), аллергическая риносинусопатия (14,8 %), искривление перегородки носа (13,7 %), аденоидит (8,3%), хронический полипозный синусит (6,3 %), вазомоторная риносинусопатия (4,2 %), острый гнойный гайморит (3,2 %), антрохоанальный полип (1,1 %) и атрезия хоан (0,5 %). Результаты аналіза свидетельствуют про преобладание в структуре причин нарушения носового дыхання гипертрофии носоглоточной миндалины (68,8 %); гипердиагностику пациентами аллергической риносинусопатии как единственной причины назальной обструкции в 85,2 % случаев; целесообразность видеоэндоскопии носа и носоглотки для верификации причины назальной обструкции и контроля еффективности ее лечения.
According to Vinnitsa’ «Allergo-immunological center» date (2017-2018 yy) among 192 patients with nasal obstruction in 132 cases videoendoscopy was provided to verificate diagnosis. In nasal obstruction causes structure were found: nasopharyngeal tonsil hypertrophy (68,8 %), allergic rhinosinusopathy (14,8 %), nasal septum deviation (13,7 %), adenoiditis (8,3%), chronic polypous sinusitis (6,3 %), vasomotor rhinosinusopathy (4,2 %), acute purulent maxillary sinusitis (3,2 %), antrochoanal polip (1,1 %) and choanal atresia (0,5 %). Data investigation analise confirm prevalence among nasal obstruction causes nasopharyngeal tonsil hypertrophy (68,8 %); hyperdiagnosis by patients allergic rhinosinusopathy as nasal obstruction single causes in 85,2 % cases; practicability nasal and nasopharyngeal videoendoscopy for nasal obstruction causes verification and treatment efficiency control.
