Експериментальне дослідження механізмів порушень ритму серця в умовах перевантаження кардіоміоцитів іонами кальцію та способи їх корекції

Abstract

В статті наведені результати експериментальних досліджень на 158 лабораторних щурах, у яких ініціювали порушення серцевого ритму з кальцій-залежним механізмом аритмогенезу, а також вивчали вплив аміодарону, ритмокору, триметазидину та їх комбінацій на перебіг порушень ритму серця в даних умовах. На мембранодеструктивній моделі аритмій серця встановлено, що комбінація ритмокору з аміодароном володіла антиаритмічним (62% (р<0,01)), протифібриляторним (75% (р<0,001)) та кардіопротекторним ефектом (75% (р<0,001)). Антиаритмічну та протифібриляторну дію проявляв ритмокор (43% (р<0,05) та 51% (р<0,05)), а кардіопротекторну- ритмокор та комбінація аміодарону з триметазидином (71% (р<0,001) та 57% (р<0,01) відповідно). На строфантин-кофеїновій моделі аритмій серця відновлення синусового ритму спостерігалося при застосуванні аміодарону (50% (р<0,05)), ритмокору (43% (р<0,05)) і комбінації ритмокору з аміодароном (100% (р<0,001)). На хлоридкальцієвій моделі аритмій серця виявлено антиаритмічний ефект аміодарону (62% (р<0,01)), ритмокору (50% (р<0,05)) та комбінації аміодарону з ритмокором (75% (р<0,001)). Робиться висновок про перспективність комбінованого використання аміодарону з ритмокором в якості антиаритмічних засобів.