Структура захворюваності на туберкульоз медичних працівників Вінницької області

Abstract

Мета роботи - аналіз структури захворюваності на туберкульоз медичних працівників протитуберкульозних закладів (ПТЗ) та установ загальної лікувальної мережі (ЗЛМ) Вінницької області в 2007-2012 рр. Матеріали та методи. Аналіз показників захворюваності на туберкульоз (ТБ) медичних працівників Вінницької області в 2007-2012 рр., згідно з офіційними даними про діяльність протитуберкульозної служби регіону за згаданий період. Результати та обговорення. Від 2007 до 2012 р. захворюваність на ТБ медичних працівників закладів ЗЛМ та ПТЗ зросла від 50,5 до 51,5 на 100 тис. медичних працівників на тлі зниження захворюваності населення Вінницької області (від 60,0 до 55,3 на 100 тис. населення). Тому проблема захворюваності на ТБ медичного персоналу залишається актуальною і потребує подальшого вивчення. Про неналежну якість лікування та диспансерного спостереження свідчить і велика кількість рецидивів (14,3 %) ТБ у медичних працівників. Серед захворілих медичних працівників 21,8 % працювали в ПТЗ. 75,0 % випадків ТБ припадає на жінок, що пов’язано з високим рівнем захворюваності середнього медичного персоналу. Основна частина випадків ТБ у медичних працівників спостерігалася у жителів міст. Частіше хворіли люди молодого та середнього віку. Найвищий ризик захворіти на ТБ мають медичні працівники зі стажем роботи до трьох років. Висновки. На тлі зниження захворюваності на ТБ серед населення України та Вінницької області в 2007-2012 рр. спостерігалося її підвищення у медичних працівників ЗЛМ та ПТЗ. Найчастіше хворів середній медичний персонал. П’ята частина захворілих на ТБ медичних працівників області за вказаних шість років працювала в протитуберкульозних установах. Серед них основну частку склали жінки, котрі проживають у містах та мають стаж роботи до трьох років.