Особливості лікування хворих з несправжніми суглобами довгих кісток за умов гіпергомоцистеїнемії та асоційованих станів

Abstract

У 153 хворих з несправжніми суглобами довгих кісток на тлі гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) і асоційованих станів оцінена ефективність хірургічного лікування. ГГЦ і метаболічні розлади діагностовано у 81, ГГЦ і молекулярно-генетичні порушення – у 72 пацієнтів. Встановлено, що на тлі ГГЦ і асоційованих метаболічних і генетичних порушень хірургічне лікування несправжніх суглобів ускладнюється запальними і тромбооблітеруючими захворюваннями судин. Перебіг репаративного остеогенезу характеризується різким пригніченням остеоіндуктивного потенціалу кісткової тканини з прогресуванням локального і системного остеопорозу, розвитком нестабільності фіксуючих конструкцій, уповільненим формуванням, мінералізацією, органотиповою перебудовою дистракційного регенерату, виникненням рефрактур. При поєднанні ГГЦ і поліморфізму генів 677-ТТ MTHFR, 786-СС еNOS визначають найбільш несприятливі умови для остеорепарації. Лікування несправжніх суглобів на тлі ГГЦ залежить від клініко-рентгенологічного типу несправжнього суглоба, поліморфізму генів MTHFR C677T і eNOS Т786С, стану трофіки кісткових уламків та їх просторового положення і полягає в застосуванні раціональної хірургічної техніки, активному веденні перед- і післяопераційного періодів, метаболічної та остеотропної терапії.