СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН МІОКАРДА ЗА ДАНИМИ ЕХОКАРДІОГРАФІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД НАЯВНОСТІ СУПУТНЬОЇ ХРОНІЧНОЇ КОРОНАРНОЇ ХВОРОБИ І ЧАСТОЇ ШЛУНОЧКОВОЇ ЕКСТРАСИСТОЛІЇ

Abstract

Метою роботи було визначити структурно-функціональний стан міокарда за даними ехокардіографії у пацієнтів із гіпертонічною хворобою

залежно від наявності супутньої хронічної коронарної хвороби і частої шлуноч- кової екстрасистолії. Обстежено 120 пацієнтів із гіпертонічною хворобою з/та

без супутніх хронічної коронарної хвороби (верифікованої за даними інвазивної коронаровентрикулографії) та частої шлуночкової екстрасистолії (визначеної за даними холтерівського моніторування електрокардіограми). Середній вік хворих - 57,3±0,9 років. Ехокардіографію проведено всім пацієнтам. Виділено чотири

групи пацієнтів, по 30 пацієнтів у кожній: перша група – пацієнти із гіперто- нічною хворобою без супутніх хронічної коронарної хвороби і шлуночкової

екстрасистолії, друга – пацієнти із гіпертонічною хворобою і частою шлуночко- вою екстрасистолією, третя – пацієнти із гіпертонічною хворобою та супутньою

хронічною коронарною хворобою, четверта – пацієнти із гіпертонічною хворо- бою та супутніми хронічною коронарною хворобою і частою шлуночковою

екстрасистолією. Доведено, що відсутні специфічні зміни ехокардіографічних показників у пацієнтів із гіпертонічною хворобою в залежності від наявності частої шлуночкової екстрасистолії. Показано, що наявність супутньої хронічної коронарної хвороби у пацієнтів із гіпертонічною хворобою асоційована з більш

частою реєстрацією кальцифікації стулок аортального клапану. Продемонстро- вано, що за даними ехокардіографії у пацієнтів із гіпертонічною хворобою та

супутніми хронічною коронарною хворобою і частою шлуночковою екстраси- столією, у порівнянні з усіма іншими групами пацієнтів, виявляються більш

важчі порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки, а саме - зниження насосної

та скорочувальної функції міокарда лівого шлуночка (зниження величин удар- ного об’єму і глобальної фракції викиду), збільшення відносних розмірів лівого

шлуночка (зменшення співвідношення правий шлуночок/кінцево-діасто-лічний розмір) та більшу частоту визначення ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка.